Відділ філософської антропології
Завідувач відділу
Загороднюк Валерій Петрович - доктор філософських наук, професор

к.325, т. 278-31-70
Проблемне поле досліджень відділу
Відділ філософської антропології досліджує антропокультурний вимір буття людини у світі, котрий охоплює цілу низку визначальних властивостей, ознак та рис: суспільне самопочування людини, її психологічний стан, відчуття комфортності (чи дискомфорту), її прагнення та спрямування, вихід на передній план, у залежності від визначальної соціокультурної парадигми доби, творчих, життєствердних рис людського єства чи, навпаки, рис руйнівних, деструктивних. Антропокультурне також характеризує міру урівноваженості духовного та вітального, якісну специфіку міжлюдських стосунків, їх солідарний чи виключно конкурентний характер, їх унормованість у межах комунікативної спільноти (за умови прийняття нею взаємоузгоджених вимог) чи їх ірраціоналізацію; культивування індивідуалізму та егоїзму чи взаєморозуміння і взаємопідтримки. Принциповою ознакою антропокультурного нині є також екологічна складова, збалансованість чи розлад у стосунках із довкіллям. Підсумковою ознакою антропокультурного виміру буття виступає прагнення людини (чи відсутність такого прагнення) до обстоювання своїх, визначальних на даний час інтересів та проблем, ствердження своєї людської гідності.

Предметом дослідження співробітників відділу є фундаментальні виміри (проблеми, принципи, теоретичні концепти, категорії та поняття) філософсько-антропологічного пізнання та знання: буття людини у світі та життєсвіт, біологічна неусталеність людини та бівалентність людського єства, цінності та вартості буття, гуманізм у його класичному та посткласичному прочитанні, антропогенез та есенційні й екзистенційні виміри буття, співвідношення буття та сущого, буття та небуття, буття та світу людини, взаємозв’язок світовідчуття, світорозуміння, та світовідношення, проблема сенсу буття та смислоутворення, співвідношення відносного та абсолютного, божественного й людського, людського та пост- людського, минущого й вічного, життя та смерті, цілої низки темпоральних вимірів буття. Вагомим теоретичним концептом є взаємозв’язок позитивного та негативного у людському єстві та світові людини.

Це також проблема гранднаративів, їх абсолютизація в епоху Модерну та деструкція й деконструкція у посткласичному теоретизуванні. Це також проблема культури розуму та співвідношення класичної і некласичної раціональності, співвідношення свідомого, несвідомого й підсвідомого, раціональності у всьому розмаїтті її голосів.

Йдеться також про фундаментальне поняття трансцендування, про нерозривне поєднання антропокультурного та соціокультурного, про проблему «Я та Інший», про суб’єктивність та інтерсуб’єктивність, проблему ресентименту, урівноваження вітальності та духовності, взаємозв’язок свободи, вибору й відповідальності, креативності й моральності. Надзвичайно вагоме місце у людському світі займають феномени сублімації та десублімації, агресивності та толерантності, питання меж морального релятивізму, реалізація логіки «бути» на противагу логіки «мати», гендерні виміри буття, феномени любові, щастя та, відповідно, болю, мук і страждання.
Величезну роль у людській життєдіяльності відіграє ціннісна сфера, сфера вартостей та смислів, а також комунікативна сфера, суспільний дискурс, які мають вирішальне значення у становленні повновагого громадянського суспільства. Відтак йдеться про взаємозв’язок та плекання демократії, громадянського суспільства, плюралізм думки та свободу слова, становлення повновагої ідентичності як вирішальних передумов повноцінної особистої самореалізації, забезпечення фундаментальних прав людини.

Філософсько-антропологічний аналіз є також неповним без аналізу антропокультурних та соціокультурних вимірів наукового пізнання, мови як «домівки буття», етноантропології, взаємозв’язку антропокультурних, соціокультурних, феноменологічних та онтологічних підходів. Цей аналіз буде також неповним без розгляду проблем європейського вибору України як вирішального чинника її інтеграції у світове співтовариство, без розгляду взаємовідношення глобалізаційних процесів та зміцнення власної ідентичності, особистої та національної, без усвідомлення необхідності, інституціонального закріплення здобутків демократії та громадянського суспільства в Україні. Ну і, нарешті, йдеться про доконечну необхідність, щоб убезпечити себе від загрози підриву самих підвалин буття, установлення урівноважених, коеволюційних зв’язків із довкіллям. Йдеться також, що не менш важливо, про обстоювання людиною своїх визначальних інтересів та потреб, ствердження своєї людської гідності.
Науково-дослідні теми відділу
Упродовж двох останніх десятиліть співробітники відділу досліджували наступні планові теми:
«Людина в есенційних та екзистенційних вимірах» (2000-2002рр.) (керівник д.ф.н., проф..Табачковський В.Г.)
«Основні етапи, риси і тенденції розвитку європейської філософської антропології» (2000-2002рр.) (керівник д.ф.н., проф..Булатов М.О.)
«Людина в цивілізації ХХI століття: проблема свободи” (2002-004рр.)
(керівник д.ф.н., проф..Табачковський В.Г.)
“Проблема людини та її відображення у позитивній і негативній антропології” (2005-2007рр.) (керівник в.о.завідувача відділу, к.ф.н., провідний н.с. Андрос Є.І.)
– «Антропокультурні чинники європейського вибору України» (2008-2010рр.) (керівник в.о.завідувача відділу, к.ф.н., провідний н.с. Андрос Є.І.)\
Буття людини у світі та виміри філософсько-антропологічного знання» (2012-2014) (керівник в.о.завідувача відділу, к.ф.н., провідний н.с. Андрос Є.І.).
«Специфіка сучасного філософсько-антропологічного знання» у межах програми: «Політико-правові, соціокультурні та цивілізаційні основи модернізації держави і суспільства в Україні» (Керівн. – к.філос.н. Є.І. Андрос, I кв. 2012 – IV кв. 2014 рр., програмно-цільова).
«Людська самореалізація як філософсько-антропологічна проблема» у межах програми: «Політико-правові, соціокультурні та цивілізаційні основи модернізації держави і суспільства в Україні» (Керівн. к.філос.н. Є.І. Андрос, I кв. 2015 – IV кв. 2016 рр.)
«Проблема людини в українських реаліях: екзистенційний вимір»: «Розвиток інтелектуального потенціалу – стратегія забезпечення майбутнього України» (Керівн. к.філос.н. Є.І. Андрос, I кв. 2017 – IV кв. 2019 рр.).

Основні книги відділу
Колективної монографії: 
 –Специфіка та визначальні виміри сучасного філософсько-антропологічного знання. – К.: Стилос, 2015.
– Грані людського буття: позитивні та негативні виміри антропокультурного – К.: Наукова думка, 2010.
– Людина у цивілізації ХХI сторіччя: проблема свободи – К.: Наукова думка, 2007.
– Людина в есенційних та екзистенцій них вимірах – К.: Наука думка, 2005.
  • Колізії антропологічного розмислу – К.: ПАРАПАН, 2002 р.
  • Філософія. Світ людини (Курс лекцій) – К.:Либідь, 2003 р.
  • Філософська антропологія: екзистенціальні проблеми – К.: Педагогічна думка. 2000р.
 Збірки наукових праць:
Відділ філософської антропології проводить щорічні філософсько-антропологічні читання, результати яких знайшли своє відображення у наступних збірках наукових праць:
– Філософсько-антрпопологічні читання’2013. Визначальні виміри сучасного філософсько-антропологічного знання. – Київ: Стилос’2013.
 – Філософські діалоги’2010. Філософсько-антрпопологічні читання: Творча спадщина В.І.Шинкарука та сьогодення (до 80 ліття від дня народження). Частина 1. Вип.4 – Київ: Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, 2010.
– Філософсько-антрпопологічні студії’2008. Філософська антропологія та сучасність (пам’яті В.Г.Табачковського) – Київ: Стилос’2008.
  • Філософсько-антропологічні студії’2003. Мінливі обрії свободи (До 70-річчя Ігоря Бичка) – К.: Стилос. 2005.
– Філософсько-антропологічні студії’2005. Філософія Ф.Ніцше і сучасність (До 160-річчя від дня народження) – К.: Стилос. 2005.
  • Філософсько-антропологічні студії’2003. Пізній радянський марксизм та сьогодення (До 70-річчя Вадима Іванова) – К. Стилос. 2003.
– Філософсько-антропологічні студії’2003. Філософія освіти – К. Стилос. 2003.
– Філософія. Антропологія. Екологія’2001. Ноосферна альтернатива та нові пізнавальні стратегії (До 70-річчя С.БКримського) – К.:Стилос. 2001.
  • Філософсько-антропологічні студії’2001. Спецвипуск. Філософія
Джона Локка і сучасність (До 80-річчя Г.А.Заїченко) – К. Стилос. 2001.
  • Філософсько-антрпологічні студії’2001. Теорія і методологія
гендерного аналізу (Спецвипуск) – К: Стилос, 2001.
– Філософія. Антропологія. Екологія. (Природа. Технологія. Культура). Альманах. Випуск перший. (Пам’яті М.Ф.Тарасенка) – К. Стилос. 2000.
– Європейський вектор та основні цінності української гуманістики. – Істина. Правда. Життя (До 70-річчя Мирослава Поповича) – К. Стилос. 2000.
  • Антропологічні ідеали Київської школи та реалії постмодерну (До 70-річчя Олександра Яценка) – К. Стилос. 2000.
Індивідуальні монографії  :
– Загороднюк В.П. Філософія освіти і науки : навч. посібник / І. С. Алексейчук, В. П. Загороднюк, Л. І. Мозговий та ін. [відп. ред.: І. С. Алексейчук, Л. І. Мозговий] ; Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України [та ін.]. – Слов’янськ : Вид-во Маторіна Б. І., 2019. – 365 с.
– Лютий Т. В. Пригоди філософських ідей західного світу. К.: Темпора, 2019. – 384 с.
– Лютий Т. В. Корабель шаленців. Нариси з культури несамовитості, глупоти і безрозсудства : [Есеї] / Тарас Лютий. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 224 с.
 – Хамітов Н.В. Самотність у людському бутті. Досвід метаантропології. 2-ге видання, виправлене та доповнене. – К.: КНТ, 2017. – 370 с. 
 – Хамітов Н.В. Філософська антропологія: актуальні проблеми. Від теоретичного до практичного повороту. – К.: КНТ, 2017. – 394 с.
– Андрос Є.І. Інтелект у структурі людського буття – К. Стилос. 2010.
– Хамітов Н.В. Самотність жіноча й чоловіча. Досвід вживання у проблему – К.: Аттика, 2010.
  • Хамітов Н. В. Етика та естетика: словник ключових термінів –
Київ, КНП, 2009. (У співавторстві з С.Криловою та С.Міневою) – Софія, 2009 (Болгарською мовою).
  • Хамітов Н. В. Етика та естетика (Словник ключових термінів) – (У співавторстві з С.Криловою та С.Міневою) – Київ.: КНП, 2009.
  • Булатов М.О. Філософський словник – К.:Стилос, 2008.
  • Хамітов Н. В. Філософія статі – Софія: ИК кванти, 2008. (Болгарською мовою).
  • Лютий Т.В. Розумність нерозумного – К.: ПАРАПАН, 2007.
  • Хамітов Н.В. Філософський словник. Людина і світ – К.: КНТ, 2006(у співавторстві з С.Криловою).
  • Хамітов Н. В. Історії філософії. Проблема людини та її меж – КНТ, 2006 (у співавторстві із М.Гармаш та С.Криловою).
  • Табачковський В.Г Полісутнісне homo: філософсько-мистецька думка в пошуках «неевклідової рефлексії» – К.: ПАРАПАН, 2005.
  • Шинкарук В.І. Вибрані твори у трьох темах (Під ред.. В.Г.Табачковського та В.В.Ляха):
  • Т.1. – К.: Український Центр духовної культури, 2003.
  • Т.2. – К.: Там само, 2003.
  • Т.3. Ч.1-ша – К.: Там само, 2004.
  • Т.3. Ч. 2-га – К.: Там само, 2005.
  • Хамітов Н. В. Звільнення від самотності – К.: Ніка-Центр, 2005.
  • Хамітов Н. В. Афоризми сили – К.: Ніка-Центр, 2005.
  • Булатов М.О. Німецька класична філософія. Ч. 1. Кант. Фіхте. Шеллінг – К.: Стилос, 2003.
  • Булатов М.О. Німецька класична філософія. Ч.2 Гегель. Фойєрбах –К.: Стилос, 2005.
  • Табачковський В.Г. У пошуках невтраченого часу. (Нариси про творчу спадщину українських філософів – шістдесятників) – К.: ПАРАПАН, 2002.
  • Хамітов Н.В. Філософія людини: від метафізики до метаантропології. – К.:Ніка-Центр, 2002.
  • Лютий Т.В. Нігілізм: анатомія. Ніщо – К.: ПАРАПАН, 2002.
  • Хамітов Н.В. Філософія і психологія статі – К.: Ніка-Центр, 2001.
  • Хамітов Н.В. Самотність у людському бутті: досвід метаантропології – К.:Гранослов, 2000.
Історія відділу
Відділ філософської антропології  (до листопада 1991 р.– відділ діалектичного матеріалізму) був створений у вересні 1968 р. за ініціативою В.І.Шинкарука – на той час директора Інституту філософії. У 1968 р. – 2000 р. відділ очолював В.І.Шинкарук, із 2000 по 2006 р. – В.Г.Табачковський, із березня 2006 р. – в.о. завідувача відділу Є.І.Андрос.
Від самого початку створення відділ, під керівництвом В.І.Шинкарука, був зорієнтований на дослідження людини та світу, світоглядних та ціннісних у цілому орієнтацій людини у світі. На той час в українській філософії уже відбувся гносеологічний поворот, відхід від вульгарного онтологізму. Проте у позитивних дослідженнях – з теорії пізнання та логіки наукового пізнання – попри їх концептуальну плідність не вистачало одного: певним чином губилася, не заходила свого місця людина (так само, як і у працях із історичного матеріалізму). Людина у всій різноманітності своїх прагнень, надій, сподівань, радощів і мук, страждань, екзистенційної напруги, духовних та душевних поривань. Людина – в усій об’ємності свого розуму, раціонального й ірраціонального, прагнення до самоздійснення й подолання перепон на цьому шляху. Людина, яка хоче бути, а не лише мати. Людина, яка знаходиться у пошуку найголовніших, сенсоутворюючих параметрів буття, визначальних його ціннісних підмурків.
Духовна ситуація доби кінця 60-х – початку 70-х років, років закінчення «відлиги», вимагала нових філософських підходів, передусім спрямованих на підтримку душевних сил та духовної міці української людини, яка зустрілася із новими випробуваннями пізньобрежнєвської доби, доби маланчукізму – різкого посилення ідеологічного пресингу, постійних звинувачень в ревізіонізмі та абстрактному гуманізмі, духовної задухи загалом.
Такі нові філософські підходи й були ініційовані В.І.Шинкаруком у 1968 році й викладені ним у програмних статтях, опублікованих у першому номері нового філософського часопису «Філософська думка» за 1969 р. та у журналі «Вопроси філософії за 1970 р.
У ці роки на роботу у відділ прийшли О.І.Яценко, В.П.Іванов, М.Ф.Тарасенко, В.Г.Табачковський, М.О.Булатов, О.Є.Ільченко, М.М.Єсипчук, І.М.Молчанов, А.М.Лой, Н.Я.Іванова, Є.І.Андрос, В.К.Харошилова, О.С.Кирилюк, В.О.Звіглянич, М.О.Братко-Кутинська. Пізніше у різний час у відділі працювали Є.К.Бистрицький, В.П.Козловський, В.П.Загороднюк, Г.І. Шалашенко, Г.П.Ковадло, К.С.Малеєв, А.М.Дондюк, О.М.Бабій, Н.В.Хамітов, Т.В.Лютий та інші.
Першою фундаментальною колективною монографією відділу була праця «Філософсько-соціологічні проблеми сучасної науково-технічної революції» (Під.ред. В.І.Шинкарука) – К.: Наук.думка, 1974.
Також у цей час виходить колективна монографія «Критичні нариси філософії Канта» (Під ред..М.О.Булатова, В.Г.Табачковського та О.І.Яценка) – К.:Наук.думка, 1975 р. та книга: Сковорода Г.С. Повне зібрання творів: У 2 т. – К.:Наук.думка, 1973 р. із передмовою В.І.Шинкарука.
Також співробітниками відділу у 1970-ті роки була опублікована ціла низка статей та індивідуальних монографій:
– Іванов В.П. Практика і естетична свідомість – К.: Наук.думка, 1971.
– Булатов М.О. Ленінський аналіз німецької класичної філософії – К.: Наук.думка, 1973.
– Шинкарук В.І. Теорія пізнання, логіка і діалектика І.Канта (І.Кант як родоначальник німецької класичної філософії) К.: К.:Наук.думка, 1973.
– Табачковський В.Г. Криза буржуазного раціоналізму і проблема людської особистості – К.: Наук.думка, 1973.
– М.Ф.Тарасенко. Філософські аспекти відношення «людина – природа» – К.: Наук.думка, 1975.
 Подальша діяльність відділу була пов’язана із виконанням кількох засадничих планових теми та публікацією низки колективних монографій за результатами їх виконання:
  • Людина і світ людини (Категорії «людина» та «світ» у системі
 наукового світогляду. (Під ред..В.І.Шинкарука, М.О.Булатова, В.П.Іванова, В.Г.Табачковського, О.І.Яценка) – К.: Наук.думка, 1977.
  • Суспільно-історичні та світоглядні аспекти філософських
категорій – (Під ред. М.О.Булатова та В.Г.Табачковського) – К.: Наук.думка, 1978.
  • Категорії діалектики, їх розвиток і функції. (Під ред.М.О.Булатова)
К.: Наук.думка, 1980. 
  • Практика – Пізнання – Світогляд (Під ред..О.І.Яценка) – К.:
Наук.думка, 1980.
  • Світоглядний зміст категорій та законів матеріалістичної
діалектики (Матеріали міжнародної конференції) (Під редакцією В.І.Шинкарука та О.І.Яценка) – К.: Наук.думка, 1981.
За цей період була опублікована також низка індивідуальних монографій:
– М.О.Булатов. Діяльність і структура філософського знання – К.: Наук.думка, 1976.
– В.Г.Табачковський. Критика ідеалістичних інтерпретацій практики – К.: Наук.думка, 1976.
– В.І.Шинкарук. Єдність діалектики, логіки й теорії пізнання. Вступ до діалектичної логіки – К.: Наук.думка, 1977.
– В.П.Іванов. Людська діяльність – пізнання – мистецтво – К.: Наук.думка, 1977.
– О.І.Яценко. Цілепокладання та ідеали – – К.: Наук.думка, 1977.
– Н.Я.Іванова. Соціально-культурні функції природничих наук (Гуманістичний аспект) – К.Наук.думка, 1977.
– М.М.Єсипчук. Історична реальність як предмет пізнання – К.: Наук.думка, 1978.
– А.М.Лой. Суспільно-історичний зміст категорій «час» та «простір». – К.: Наук.думка, 1978.
– В.О.Звіглянич. Логіко-гносеологічні та соціальні аспекти категорій «видимості» та «сутності» – К.: Наук.думка, 1980.
– Н.Я.Іванова. Філософський аналіз проблем сенсу буття людини – К.: Наук.думка, 1980.
80-ті роки минулого сторіччя характеризувалися закріпленням, поглибленням та розвитком важливих напрямків філософсько-антропологічного пізнання та знання, його світоглядних та ціннісно-орієнтаційних аспектів, що протікали в умовах обмеженої (як і у попередньому десятилітті) джерельної бази, але уже були позначені сталою, випрацюваною філософсько-антропологічною рефлексією.
У цьому десятилітті (окрім, зрозуміло, статей) було опубліковано, за результатами виконання планових тем, низка колективних монографій:
– Категорії філософії та категорії культури (Під ред.М.О.Булатова) – К.: Наук.думка, 1983.
  • Діалектика діяльності та культура (Під ред. В.Г.Табачковського та
О.І.Яценка). – К.: Наук.думка, 1983.
  • Нариси із філософії Л.Фойєрбаха (Під ред..М.О.Булатова та
В.Г.Табачковського) – К.: Наук.думка, 1982 р.
  • Категоріальні структури пізнання та практика (Під ред.
 М.О.Булатова та В.Г.Табачковського) – К.: Наук.думка, 1977.
        – Евристичні функції світоглядної свідомості (Під ред. Г.Табачковсього) – К.: Наук.думка, 1990.
  • Формування світоглядної культури молоді (Під
ред.В.Г.Табачковського) – К.: Наук.думка, 1990.
У 80-роки минулого сторіччя співробітниками відділу також було опубліковано низку індивідуальних монографій:
– М.О.Булатов. Логічні категорії й поняття – К.: Наук.думка, 1981 р.
– В.І.Шинкарук, О.І.Яценко. Гуманізм діалектико-матеріалістичного світогляду– К.: Наук.думка, 1981 р.
– Є.І.Андрос. Істина як проблема пізнання та світогляду – К.: Наук.думка, 1984.
– М.О.Булатов.  Діалектика і культура – К.: Наук.думка, 1984.
– В.П.Загороднюк. Мета наукового пізнання: соціально-культурні та логіко-гносеологічні аспекти – К.: Наук.думка, 1984.
– О.С.Кирилюк. Категорія «активність»: світоглядні та гносеологічні функції – К.: Наук.думка, 1985.  
– М.Ф.Тарасенко. Природа. Технологія. Культурна: Філософсько-світоглядний аналіз – К.: Наук.думка, 1985.
– В.Г.Табачковський. Людина – Екзистенція – Історія –К.: Наук.думка, 1986.
– Є.К.Бистрицький. Наукове пізнання і проблема розуміння – К.: Наук.думка, 1986.
– А.М.Лой. Свідомість як предмет теорії пізнання – К.: Наук.думка,
 1988.
– В.О.Звіглянич. Наукове пізнання як культурно-історичний процес. – К.: Наук.думка, 1989.
– Ніконорова Л.В. Світогляд людини і вікові особливості його формування – К.: Наук.думка, 1989.
У листопаді 1991 р. назва відділу була приведена у відповідність до того, чим він реально – упродовж понад 20 років – займався. Відділ став називатися відділом філософської антропології. Робота над віддільською тематикою, спираючись на значно розширену у цей час джерельну базу, була зосереджена на випрацювання засад власне віддільського бачення філософсько-антропологічної проблематики. Це – із одного боку. А, із іншого, це дозволило по-новому осмислити духовну ситуацію доби, українські реалії у непростих умовах розбудови Української держави та становлення громадянського суспільства в Україні.
У 90-ті роки минулого століття співробітниками відділу були опубліковані, за результатом виконання планових тем, наступні колективні монографії:
– Реалізм світогляду та світогляд реалізму (Під ред..В.Г.Табачковського) – К.: Наук. думка, 1992.
– Протиріччя у сучасному світі (під ред. М.О.Булатова) – К.: Наук.думка, 1992.
  • Відчуження: минувшість та сьогодення (під
ред.В.Г.Табачковського) – К.: наук.думка, 1995.
  • Українська культура: методологічні засади осмислення (під ред.
В.І.Шинкарука) – К.: Фенікс, 1996.
  • Філософія ноосфери (під ред..М.О.Булатова) – К.: Наук.думка,
 1995.
  • Діалектика без апології: Філософсько-антропологічний аспект (під
ред.М.О.Булатова) – К.: Стилос, 1998.
  • Філософія. Світ людини. (Курс лекцій) (під ред. В.Г.Табачковсього)
– К.: Стилос, 1999.
У 1990-ті роки були також опубліковані індивідуальні монографії:
– В.П.Загороднюк. Ціле покладання у практиці, культурі, пізнанні – К.:
Наук.думка, 1991.
– В.Г.Табачковський. Людське світовідношення: даність чи проблема
 К.: Наук.думка, 1993.
– Н.В.Хамітов. Філософія людини: пошук меж. Межі чоловічого й
жіночого: вступ до метаантропології – К.: Наук.думка, 1997.
1990-ті роки було також започатковане проведення щорічних
філософсько-антропологічних читань, за результатами яких були опубліковані наступні збірки наукових праць:
– Філософсько-антропологічні читання’95. Випуск 1 (Пам’яті О.І.Яценка) –– К.: Стилос, 1996.
– Філософсько-антропологічні читання’95. Випуск 2. (До 100-річчя Олександра Кульчицького) – К.: Стилос, 1996.
– Філософсько-антропологічні читання’96. Випуск 3. (Пам’яті В.П.Іванова) – К.: Стилос, 1997.
– Філософсько-антропологічні читання’98. Випуск 4. (До 70-річчя засновника Київської світоглядно-антропологічної школи Володимира Шинкарука ) – К.: Стилос, 1999.
– Філософія. Антропологія. Екологія’2000: Природа, Технологія. Культура. Вип. 1 (Пам’яті М.Ф.Тарасенка) – К.: Стилос, 2000.
Співробітники відділу

Завідувач відділу філософської антропології, доктор філософських наук, професор

Заступник директора Інституту філософії, старший науковий співробітник, кандидат філософських наук

Провідний науковий співробітник, доктор філософських наук, професор

Старший науковий співробітник, доктор філософських наук, доцент

Старший науковий співробітник, доктор філософських наук

Старший науковий співробітник, кандидат філософських наук

Старший науковий співробітник, кандидат філософських наук

Старший науковий співробітник, кандидат філософських наук

Молодший науковий співробітник

Молодший науковий співробітник, кандидат філософських наук

Провідний інженер

Провідний інженер

Контакти

Адреса Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України: 01001, Київ, Трьохсвятительська, 4,
(Adress in english: 4, Tryokhsviatitelska str., Kyiv 01001, Ukraine)

Тел.: (044)278-06-05 (приймальна директора)
Факс: (044)278-63-66

E-mail: if-ukr@i.ua