Павленко Павло Юрійович.
Від небесного до земного: зміна євангельських парадигм у сучасному християнстві. Монографія (електронне видання). Київ: Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, 2024. 143 с.
Антрополого-пантеїстична теологія наголошує, що традиційне віровчення християнства сьогодні є застарілим, оскільки строго розмежовує земне і небесне. Обстоювана Новим Завітом ідея про зречення «цього світу» на користь єднання зі світом божественного буття, з Богом як абсолютним Добром нині є неприпустимою, бо ж справжнє призначення християнства нині мусить зводитись не до того, щоб виривати людину з тенет матеріальності, а навпаки – спрямовувати, надавати їй відповідні смисли на плідне життя у світі. Тож земне у жодний спосіб уже не слід розглядати через призму небесного, оскільки людство вступило у фазу своєї «зрілості», «повноліття» і людина сьогодні цілком здатна самотужки урадити свої смисложиттєві проблеми (у тому числі й проблему власного «спасіння»). На переконання модернізаторів християнства, молитовні благання неба про спасіння, захист, допомогу – більше непотрібні, оскільки сучасна людина потребує зрозумілого їй християнства, навіть якщо в остаточному вигляді це буде вихолощена від ідеї Бога релігійна система. Таким чином, будь-які тенденції до модернізації релігії Євангелій засвідчують одне – сучасне людство воліє запровадити новий віроповчальний стандарт християнства. У цьому не було б нічого поганого, коли не одне «але» – якби ж це, з одного боку, не спотворювало змісту Євангелії, не руйнувало традиційного християнського віровчення, а з іншого боку, не заперечувало системи цінностей, усталених морально-етичних норм, які традиційно вважаються загальнолюдськими, становлячи один із наріжних каменів західної цивілізації.
Автор монографії аналізує сучасні тенденції десакралізації християнства в умовах постсекулярного світу, зʼясовує процеси осучаснення релігії Христа на віроповчальному та організаційному рівнях.
Посилання для завантаження.
Сторінка з електронною бібліотекою Інституту
Від небесного до земного: зміна євангельських парадигм у сучасному християнстві. Монографія (електронне видання). Київ: Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, 2024. 143 с.
Антрополого-пантеїстична теологія наголошує, що традиційне віровчення християнства сьогодні є застарілим, оскільки строго розмежовує земне і небесне. Обстоювана Новим Завітом ідея про зречення «цього світу» на користь єднання зі світом божественного буття, з Богом як абсолютним Добром нині є неприпустимою, бо ж справжнє призначення християнства нині мусить зводитись не до того, щоб виривати людину з тенет матеріальності, а навпаки – спрямовувати, надавати їй відповідні смисли на плідне життя у світі. Тож земне у жодний спосіб уже не слід розглядати через призму небесного, оскільки людство вступило у фазу своєї «зрілості», «повноліття» і людина сьогодні цілком здатна самотужки урадити свої смисложиттєві проблеми (у тому числі й проблему власного «спасіння»). На переконання модернізаторів християнства, молитовні благання неба про спасіння, захист, допомогу – більше непотрібні, оскільки сучасна людина потребує зрозумілого їй християнства, навіть якщо в остаточному вигляді це буде вихолощена від ідеї Бога релігійна система. Таким чином, будь-які тенденції до модернізації релігії Євангелій засвідчують одне – сучасне людство воліє запровадити новий віроповчальний стандарт християнства. У цьому не було б нічого поганого, коли не одне «але» – якби ж це, з одного боку, не спотворювало змісту Євангелії, не руйнувало традиційного християнського віровчення, а з іншого боку, не заперечувало системи цінностей, усталених морально-етичних норм, які традиційно вважаються загальнолюдськими, становлячи один із наріжних каменів західної цивілізації.
Автор монографії аналізує сучасні тенденції десакралізації християнства в умовах постсекулярного світу, зʼясовує процеси осучаснення релігії Христа на віроповчальному та організаційному рівнях.
Посилання для завантаження.
Сторінка з електронною бібліотекою Інституту