СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України

відділ історії зарубіжної філософії

сектор історії східної філософії

25 квітня 2023, 17:30

СЕМІНАР ДОСЛІДНИКІВ

СХІДНИХ ФІЛОСОФІЙ

Засідання CXXXІX

приєднатися до конференції Zoom можна за покликанням:

https://us02web.zoom.us/j/84294771973?pwd=WjlxeGtjVXhsK1NRN1RobTFEZHdVZz09

Meeting ID: 842 9477 1973 Passcode: 326204

Тема доповіді:

«Медитація в контексті діалогу

буддизму і науки»

Доповідач:

Ігор Колесник, к. філос. н., доцент, докторант Львівського національного університету імені Івана Франка

Сфера наукових інтересів: буддійська медитація, буддійський модернізм, наука і буддизм

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

• Діалог між буддизмом і наукою має тривалу історію: від конструкту у колективній свідомості західної людини до живої зустрічі зі носіями традицій. Буддизм і буддійська медитація потрапили до уваги дослідників ще наприкінці XIX століття і їх дослідження еволюціонували разом із науковою методологією. Сам процес діалогу і побудови спільних майданчиків для пізнання додатково несе на собі відбиток внутрішньої критики у середовищі наукової методології, європоцентризму і спадку колоніальної епохи. Передумови та засади діалогу: традиційний (доктрини буддизму, Чотири шляхетні істини, Вісімковий Шлях, практики sati та jhana) і модернізаційний (вікторіанський буддизм, постколоніальний спадок, адаптація до наукових трендів та просвітництва) контексти.
• Історично сформувалися три своєрідні тренди поширення буддійської медитації: 1) тгеравада (рух віпасана), 2) дзен-буддизм (ріндзай, сото), 3) тибетські школи й їхні традиції (період діаспори). “Тренди” у нашому випадку - це умовне позначення джерел поширення буддійської медитації на Заході і набір певних практик, які ідентифікуються саме з ними. Із тгеравади, під впливом модернізації, виростає рух віпасани (Леді Саядо, Магасі Саядо, У Ба Кін, С.Н. Гоєнка), методи якого за посередництва Insight Meditation Society стають широко відомими. Згодом породжує різні явища на зразок MBSR Дж. Кабат-Зіна. Модернізовані і традиційні практики дзен-буддизму поширюються завдяки діяльності та творчості Д.Т. Судзукі, Судзукі Роші й А. Вотса. Згодом на Заході активно поширюється третій і найменш модернізований тренд тибетського буддизму та медитації. Кожен із трендів має різну ступінь залученості й адаптації до західних культурних контекстів.
• Формуються галузеві майданчики найактивнішого діалогу, де медитація займає центральне місце: когнітивні і нейронауки (contemplative science), гуманітарні науки (contemplative studies, філософія медитації), психологія і психотерапія (MBSR, Robert Wright). На межі взаємодії буддійських шкіл, філософії, науки, релігії виникають різні цікаві і нові галузі. У кожній із цих галузей медитативні практики досліджуються і застосовуються у згоді з певними методологічними особливостями. Підходи природничих, гуманітарних наук доволі суттєво відрізняються і це впливає на ставлення та оцінку медитації. Відрізняються також перспективні поля застосування і способи застосування медитативних (контемплятивних) практик.
• Окрім загального наукового інтересу та запитів від конкретних галузей, можна спостерігати сталу тенденцію до інституалізації різних осередків медитації, які у різній ступені демонструють залученість у діалог “наука-буддизм”. Для прикладу: Vipassana Insight Meditation Society, Spirit Rock Meditation Society, Mind and Life Institute, Naropa University, Center of Contemplative Research (2020), Center for Contemplative Mind in Society, Tergar Meditation Community (Mingyur Rinpoche). Активний діалог між буддизмом і західною наукою (культурою і суспільством) породжує цілу плеяду інституцій та фахівців, які досліджують, популяризують, критикують одне одного у тематиці буддійської медитації, її визначення, меж застосування і реконтекстуалізації.
• Додатковий інтерес породжують феномени, які виникають як похідний продукт адаптації та реконтекстуалізації буддійської медитації: MBSR, секулярний буддизм, нейробуддизм, буддійський модернізм тощо.

• Створення Maha Bodhi Society (1891, Шрі Ланка-Індія).
• Світовий парламент релігій (1893, Чікаго): Анагаріка Дгармапала і Соєн Шяку (Soyen Shaku). Згодом від останнього було скеровано у США Дайсецу Судзукі.
• Анексія Тибету Китаєм (1951).
• Акт про імміграцію та національність (1965, США).
• С.Н. Гоєнка починає викладати віпасану (1969, Індія).
• Insight Meditation Society (1975, США).
• Створення Mind and Life Institute (1991, США).
• Публікація книги-маніфесту С. Бачелора “Буддизм без вірувань” (1997, США).

• Barbezat, Daniel, and Mirabai Bush. 2014. Contemplative Practices in Higher Education: Powerful Methods to Transform Teaching and Learning. San Francisco: Jossey‐Bass.
• Batchelor, S. (2011). Confession of a Buddhist atheist. New York: Spiegel & Grau.
• Bodhi, B. (2011) ‘What Does Mindfulness Really Mean? A Canonical Perspective’, Contemporary Buddhism, 12, pp. 19–39. Available at: https://doi.org/10.1080/14639947.2011.564813.
• Braun, E. (2013). The birth of insight: Meditation, Modern Buddhism, and the Burmese Monk Ledi Sayadaw. Chicago: University of Chicago Press.
• Dorjee, D. (2016). Defining contemplative science: The metacognitive self-regulatory capacity of the mind, context of meditation practice and modes of existential awareness. Frontiers in Psychology 7. doi:10.3389/fpsyg.2016.01788
• Goleman, D. and Davidson, R.J. (2017) Altered Traits: Science Reveals How Meditation Changes Your Mind, Brain, and Body. Illustrated edition. New York: Avery Publishing Group.
• Kabat-Zinn, J. (2011). Some reflections on the origins of MBSR, skillful means, and the trouble with maps. Contemporary Buddhism 12, 281–306.
• Komjathy, L. (2017) Introducing Contemplative Studies. 1st edition. Hoboken: Wiley-Blackwell.
• Kornfield, Jack. 2007. Modern Buddhist Masters. Kandy: Buddhist Publication Society. (1st published 1977).
• Lopez, D., Jr. (2008). Buddhism and science: A guide for the perplexed. Chicago: University of Chicago Press.
• Lutz, A., Dunne, J., & Davidson, R. (2007). Meditation and the neuroscience of consciousness: An introduction. In P. Zelazo, M. Moscovitch, & E. Thompson (Eds.), The Cambridge Handbook of Consciousness (Cambridge Handbooks in Psychology). Cambridge: Cambridge University Press. doi:10.1017/CBO9780511816789.020
• Purser, R. (2019). McMindfulness: How mindfulness became the new capitalist spirituality. London: Repeater Books.
• Repetti, R. (2022). The philosophy of meditation: The spoken Tao. In Routledge Handbook on the Philosophy of Meditation (pp. 46–69). Routledge.
• Sharf, R. (1995). Buddhist modernism and the rhetoric of meditative experience. Numen 42(3), 228–283.
• Shaw, S. (2014). The spirit of Buddhist meditation. New Haven, CT: Yale University Press.
• Thompson, E. (2020). Why I am not a Buddhist. New Haven, CT: Yale University Press.
• Varela, F. J., Thompson, E., and Rosch, E. (2017). The Embodied Mind: Cognitive Science and Human Experience. Cambridge, MA: MIT Press.
• Wright, R. (2018) Why Buddhism Is True: The Science and Philosophy of Meditation and Enlightenment. UK edition. Simon & Schuster.