Відділ історії зарубіжної філософії Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України 13 травня 2026 р. провів круглий стіл: «Зміна конфігурацій цінностей в умовах війни та миру», присвячений осмисленню трансформацій індивідуальних і суспільних цінностей у ситуації війни та перспективі миру.
У своєму вступному слові завідувач відділу історії зарубіжної філософії професор В. В. Лях зазначив, що тема зміни ціннісних орієнтацій не нова в історії людства. Зокрема, фазові переходи від традиційного суспільства до індустріального і далі до постіндустріального супроводжувалися зсувом цінностей, які радикальним чином перевизначали ціннісні пріоритети в той чи інший соціально-історичний період. В цьому контексті він згадав напрацювання Рональда Інглхарта, який тривалий час досліджував роль ціннісних орієнтацій і є автором проекту «Всесвітній огляд цінностей» (World Values Survey). З 1981 р. в майже ста країнах світу було проведено сім опитувань щодо комплексу цінностей. На підставі проведених досліджень було виявлено зміну ціннісних орієнтацій і життєвих установок як в розвинутих країнах, так і в тих, що лише стали на шлях розвитку. Зрештою, була складена певна мапа цінностей, в якій цінності розташовуються по двом осям: вісь, в якій цінності розташовуються в напрямку від традиційних до секулярно-раціональних, інша вісь показує тренд від цінностей виживання до цінностей самореалізації. Цінності першого типу характеризують перехід від традиційного суспільства до індустріального, цінності самореалізації засвідчують перехід до постіндустріального суспільства. Дослідження стосувалися ставлення населення до демократії, релігії, гендерної рівності, сім’ї, праці, національної ідентичності, мультикультуралізму, довкілля та суб’єктивного благополуччя.
В.В.Лях наголосив, що на сьогодні стали актуальними когнітивні війни, коли задаються рамки для дискусії, обговорення, формується домінуючий наратив тощо (наприклад, «хороші росіяни» і «погані росіяни», невинні люди і поганий цар і т.п.). Або ж акцентується увага до емоційних аспектів проблеми війни, де рефлективність відступає, а аффективність виступає на перший план. З іншого боку, сама війна набуває характеру екзистенційного протистояння, що зумовлює вибір цінностей певного штибу, пов’язаних з виживанням і стійкістю.
У висновку він констатував, що під час війни відбувається певний зсув цінностей або їх переосмислення, тобто коли цінності можуть бути з попередньої доби, але їхня вага змінюється (наприклад, коли справедливість стає домінуючою над такою цінністю, як «мир», гідність вищою за обов’язок, свобода вищою за право на щастя і т.п.). На його думку, також може відбуватися розмивання сенсу понять, як от «мир», війна, агресія, застосування сили тощо, а відтак – зростають можливості для маніпулювання, дезінформації, зміщення акцентів в аргументації, підміни понять тощо.
З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся директор Інституту, член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко, який виголосив доповідь «Руйнація ціннісно-нормативного порядку в умовах війни та «новий традиціоналізм». У своїй доповіді він акцентував увагу на екзистенційному вимірі російсько-української війни, що ставить українське суспільство перед викликом історичного виживання та збереження власної державності. Доповідач наголосив, що сучасна боротьба України є продовженням тривалої національно-визвольної боротьби українського народу за свою незалежність, традиції спротиву імперському пануванню та окупації.
Особливу увагу А. М. Єрмоленко приділив кризі ціннісно-нормативного порядку, яка супроводжує війну та трансформує моральні й суспільні орієнтири. У цьому контексті доповідач окреслив ключові цінності, що набувають визначального значення для українського суспільства в умовах війни, — свободу, справедливість і солідарність, які постають не лише фундаментальними політичними та морально-етичними принципами Євросоюзу, а й ціннісно-нормативним підґрунтям національної консолідації та суспільної стійкості українського народу. Своєю чергою було розкрито сутність «нового традиціоналізму» в російській політиці та пропаганді, що еклектично поєднує різноманітні ідеологеми: євразійства, фашизму, нацизму, комунізму, православ’я тощо в політичній релігії «русского мира», виконуючи легітимативну функцію щодо влади та виправдання російської агресії проти України.
Із доповіддю «Випробування миром: моральні та політичні виклики» виступив професор École normale supérieure Марк Крепон (Франція). У своїй доповіді він розглянув проблему миру не як стан пасивного припинення війни, а як складний моральний і політичний процес, що потребує відповідальності, довіри та тривалої суспільної праці.
На думку доповідача, «випробування миром» постає у трьох основних вимірах: очікування миру та визначення його умов, забезпечення надійності миру, а також його підтримка й розбудова після завершення війни. Марк Крепон наголосив, що мир не може ґрунтуватися на приматі сили над правом, а тому капітуляція України є неприйнятною. Російська агресія проти України була охарактеризована ним як грубе порушення міжнародного права та злочин проти людяності.
Розмірковуючи над проблемою тривалого миру, доповідач звернувся до праці «До вічного миру» І.Канта.. У кантівській перспективі передумовою миру є існування республіканського та демократичного устрою, заснованого на рівності громадян і верховенстві права. Водночас однією з головних перешкод для миру Крепон назвав руйнацію довіри, спричинену воєнними злочинами, масовим насильством, пам’яттю про трагедії Бучі та Маріуполя, а також катуваннями українських військовополонених.
Окрему увагу Марк Крепон приділив проблемі «слідів війни» та викликам повоєнного суспільства. Йшлося насамперед про інтеграцію ветеранів у суспільне життя, необхідність їхньої психологічної та соціальної підтримки, а також про питання майбутнього українського мультикультуралізму. У цьому контексті мир був осмислений через кантівську ідею космополітизму як простору взаємного визнання та відповідальності.
У межах круглого столу було представлено низку доповідей (С.В.Пролеєва, С.Л.Йосипенка, М.І.Бойченка, С.П.Балінченко, Є.І.Мулярчука, О.Є.Гомілко, Я.В.Любивого), присвячених філософським, етичним, політичним і культурним вимірам війни та миру. Зокрема, учасники обговорювали кризу сучасного західного політикуму та її вплив на глобальний порядок, взаємозв’язок цінностей війни й миру, проблематику деколонізації, етики миру, турботи та ненасильства, а також стратегії виживання суспільств в екстремальних умовах.
Окремий блок виступів (С.Г.Секунданта, Ю.Ю.Завгороднього, А.Ю.Стрелкової, О.В.Кіхна, С.В.Капранова) був присвячений порівняльному аналізу західної та східної філософських традицій щодо осмисленню війни й насильства — зокрема у вченнях Конфуція, Лао-цзи, індійській релігійно-філософській думці, а також дослідженню проблем відчуження, застосування сили та високотехнологічного насильства в сучасному глобалізованому світі.
Докладні матеріали та тексти доповідей круглого столу будуть опубліковані в одному з наступних чисел журналу «Філософська думка».
У своєму вступному слові завідувач відділу історії зарубіжної філософії професор В. В. Лях зазначив, що тема зміни ціннісних орієнтацій не нова в історії людства. Зокрема, фазові переходи від традиційного суспільства до індустріального і далі до постіндустріального супроводжувалися зсувом цінностей, які радикальним чином перевизначали ціннісні пріоритети в той чи інший соціально-історичний період. В цьому контексті він згадав напрацювання Рональда Інглхарта, який тривалий час досліджував роль ціннісних орієнтацій і є автором проекту «Всесвітній огляд цінностей» (World Values Survey). З 1981 р. в майже ста країнах світу було проведено сім опитувань щодо комплексу цінностей. На підставі проведених досліджень було виявлено зміну ціннісних орієнтацій і життєвих установок як в розвинутих країнах, так і в тих, що лише стали на шлях розвитку. Зрештою, була складена певна мапа цінностей, в якій цінності розташовуються по двом осям: вісь, в якій цінності розташовуються в напрямку від традиційних до секулярно-раціональних, інша вісь показує тренд від цінностей виживання до цінностей самореалізації. Цінності першого типу характеризують перехід від традиційного суспільства до індустріального, цінності самореалізації засвідчують перехід до постіндустріального суспільства. Дослідження стосувалися ставлення населення до демократії, релігії, гендерної рівності, сім’ї, праці, національної ідентичності, мультикультуралізму, довкілля та суб’єктивного благополуччя.
В.В.Лях наголосив, що на сьогодні стали актуальними когнітивні війни, коли задаються рамки для дискусії, обговорення, формується домінуючий наратив тощо (наприклад, «хороші росіяни» і «погані росіяни», невинні люди і поганий цар і т.п.). Або ж акцентується увага до емоційних аспектів проблеми війни, де рефлективність відступає, а аффективність виступає на перший план. З іншого боку, сама війна набуває характеру екзистенційного протистояння, що зумовлює вибір цінностей певного штибу, пов’язаних з виживанням і стійкістю.
У висновку він констатував, що під час війни відбувається певний зсув цінностей або їх переосмислення, тобто коли цінності можуть бути з попередньої доби, але їхня вага змінюється (наприклад, коли справедливість стає домінуючою над такою цінністю, як «мир», гідність вищою за обов’язок, свобода вищою за право на щастя і т.п.). На його думку, також може відбуватися розмивання сенсу понять, як от «мир», війна, агресія, застосування сили тощо, а відтак – зростають можливості для маніпулювання, дезінформації, зміщення акцентів в аргументації, підміни понять тощо.
З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся директор Інституту, член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко, який виголосив доповідь «Руйнація ціннісно-нормативного порядку в умовах війни та «новий традиціоналізм». У своїй доповіді він акцентував увагу на екзистенційному вимірі російсько-української війни, що ставить українське суспільство перед викликом історичного виживання та збереження власної державності. Доповідач наголосив, що сучасна боротьба України є продовженням тривалої національно-визвольної боротьби українського народу за свою незалежність, традиції спротиву імперському пануванню та окупації.
Особливу увагу А. М. Єрмоленко приділив кризі ціннісно-нормативного порядку, яка супроводжує війну та трансформує моральні й суспільні орієнтири. У цьому контексті доповідач окреслив ключові цінності, що набувають визначального значення для українського суспільства в умовах війни, — свободу, справедливість і солідарність, які постають не лише фундаментальними політичними та морально-етичними принципами Євросоюзу, а й ціннісно-нормативним підґрунтям національної консолідації та суспільної стійкості українського народу. Своєю чергою було розкрито сутність «нового традиціоналізму» в російській політиці та пропаганді, що еклектично поєднує різноманітні ідеологеми: євразійства, фашизму, нацизму, комунізму, православ’я тощо в політичній релігії «русского мира», виконуючи легітимативну функцію щодо влади та виправдання російської агресії проти України.
Із доповіддю «Випробування миром: моральні та політичні виклики» виступив професор École normale supérieure Марк Крепон (Франція). У своїй доповіді він розглянув проблему миру не як стан пасивного припинення війни, а як складний моральний і політичний процес, що потребує відповідальності, довіри та тривалої суспільної праці.
На думку доповідача, «випробування миром» постає у трьох основних вимірах: очікування миру та визначення його умов, забезпечення надійності миру, а також його підтримка й розбудова після завершення війни. Марк Крепон наголосив, що мир не може ґрунтуватися на приматі сили над правом, а тому капітуляція України є неприйнятною. Російська агресія проти України була охарактеризована ним як грубе порушення міжнародного права та злочин проти людяності.
Розмірковуючи над проблемою тривалого миру, доповідач звернувся до праці «До вічного миру» І.Канта.. У кантівській перспективі передумовою миру є існування республіканського та демократичного устрою, заснованого на рівності громадян і верховенстві права. Водночас однією з головних перешкод для миру Крепон назвав руйнацію довіри, спричинену воєнними злочинами, масовим насильством, пам’яттю про трагедії Бучі та Маріуполя, а також катуваннями українських військовополонених.
Окрему увагу Марк Крепон приділив проблемі «слідів війни» та викликам повоєнного суспільства. Йшлося насамперед про інтеграцію ветеранів у суспільне життя, необхідність їхньої психологічної та соціальної підтримки, а також про питання майбутнього українського мультикультуралізму. У цьому контексті мир був осмислений через кантівську ідею космополітизму як простору взаємного визнання та відповідальності.
У межах круглого столу було представлено низку доповідей (С.В.Пролеєва, С.Л.Йосипенка, М.І.Бойченка, С.П.Балінченко, Є.І.Мулярчука, О.Є.Гомілко, Я.В.Любивого), присвячених філософським, етичним, політичним і культурним вимірам війни та миру. Зокрема, учасники обговорювали кризу сучасного західного політикуму та її вплив на глобальний порядок, взаємозв’язок цінностей війни й миру, проблематику деколонізації, етики миру, турботи та ненасильства, а також стратегії виживання суспільств в екстремальних умовах.
Окремий блок виступів (С.Г.Секунданта, Ю.Ю.Завгороднього, А.Ю.Стрелкової, О.В.Кіхна, С.В.Капранова) був присвячений порівняльному аналізу західної та східної філософських традицій щодо осмисленню війни й насильства — зокрема у вченнях Конфуція, Лао-цзи, індійській релігійно-філософській думці, а також дослідженню проблем відчуження, застосування сили та високотехнологічного насильства в сучасному глобалізованому світі.
Докладні матеріали та тексти доповідей круглого столу будуть опубліковані в одному з наступних чисел журналу «Філософська думка».