Дослідження присвячено теоретичному осмисленню «орієнталістської парадигми» як етапу у вивченні східних філософій, що, своєю чергою, сприятиме глибшому розумінню соціокультурних процесів у країнах Сходу. Автори звертаються до історіографії вивчення різних інтелектуальних традицій Сходу, від індійської філософії до хасидизму.