У межах презентації нового числа журналу Sententiae – 45(2), 2026! Яка відбудеться, 26 вересня о 13:00–16:00 в БЦ «Стоїк» Київ, вул. Почайнинська, 38/44 (+ Zoom)
Центральною подією презентації стане дискусія Анатолія Єрмоленка та Євгена Бистрицького, присвячена осмисленню комунікативної філософії в перспективі російської агресії проти України та досвіду українського опору. Поговоримо про те, які теоретичні й нормативні можливості комунікативної філософії виявив досвід війни, які її обмеження стали особливо помітними після 2022 року та як ці дискусії можуть вплинути на подальший розвиток соціальної філософії.
31 серпня вийшло нове число Sententiae, у якому представлено статті з історії філософії, логіки, досліджень філософської культури й перекладу, а також проблематики української філософської традиції. Окрім того, число містить архівні публікації, рецензії та матеріали з інтелектуальної історії філософської спільноти України. Під час презентації ми зосередимося на одному з окреслених у числі проблемних сюжетів – рецепції комунікативної філософії в Україні – та розглянемо його крізь призму досвіду й теоретичних дискусій, актуалізованих російською агресією проти України.
Відправною точкою для розмови стане стаття Анатолія Єрмоленка «Рецепція філософії дискурсу з перспективи зміни парадигм: український контекст», опублікована в новому числі журналу. У ній комунікативний поворот осмислюється як один із визначальних процесів у розвитку сучасної філософії та водночас розглядається в контексті становлення української філософської культури й особливостей її інтеграції у світовий інтелектуальний простір. Це дає нам привід звернутися до виклику, яким для комунікативної філософії стала російська агресія проти України, та поставити питання про те, якою мірою досвід війни зумовлює необхідність переосмислення теоретичних засад, нормативного потенціалу та концептуальних обмежень цього філософського напряму.
Критичне осмислення меж комунікативної теорії в контексті російсько-української війни розпочалося вже 2022 року. Важливою подією в цьому контексті стала публічна відповідь Анатолія Єрмоленка Юрґену Габермасу, опублікована у Frankfurter Allgemeine Zeitung під назвою «Спротив замість перемовин». У ній автор поставив під сумнів сформульовану Габермасом дилему між поразкою України та небезпекою ескалації війни. У продовження цієї дискусії Євген Бистрицький і Людмила Ситніченко звернулися до проблеми «зіткнення життєвих світів», поставивши питання про межі комунікативної теорії Юрґена Габермаса в ситуації війни.
Дискусії довкола позиції самого Габермаса щодо війни та західної військової підтримки України тривають і засвідчують істотні розбіжності серед представників комунікативної філософії. Тож мета нашої розмови – осмислити досвід рефлексії щодо комунікативної філософії, накопичений упродовж останніх чотирьох років, і з’ясувати, що він дає для розуміння спектра позицій, можливих усередині самої традиції, її теоретичного потенціалу та внутрішніх обмежень.
Під час дискусії обговоримо такі питання:
1. Як пояснити поляризацію позицій серед представників комунікативної філософії щодо російської війни проти України? Що дискусії, які розгорнулися після 2022 року, зокрема довкола позиції Юрґена Габермаса щодо війни та підтримки України, дають змогу побачити у спектрі позицій усередині комунікативної традиції та її внутрішній диференціації?
2. Які базові принципи комунікативної філософії були поставлені під сумнів російською агресією та досвідом українського опору? Чи потребують ці принципи перегляду або уточнення з огляду на досвід війни?
3. Якою мірою станом на 2026 рік комунікативна філософія змогла відповісти на виклики, актуалізовані російською агресією проти України? На якому етапі перебуває відповідна дискусія сьогодні? Чи має комунікативна філософія концептуальні засоби для розпізнавання імітацій діалогу – ситуацій, у яких комунікативні практики використовуються як інструмент досягнення стратегічних цілей?
У підсумковій частині розмови звернемося до ширших питань про теоретичний потенціал і межі комунікативної філософії:
4. Що цінного в комунікативній філософії дав змогу виявити досвід осмислення російської агресії проти України? Якщо реальна людська комунікація ніколи цілком не відповідає умовам ідеального дискурсу, які положення комунікативної філософії зберігають свою евристичну та нормативну значущість за умов війни й радикального конфлікту?
5. Чи виявив досвід останніх років принципові або неусувні обмеження комунікативної філософії? Якщо так, то яких саме її теоретичних передумов і нормативних претензій вони стосуються?
6. Які уроки сучасна соціальна філософія може винести з інтелектуальної траєкторії комунікативної філософії останніх років? Як досвід війни та її філософського осмислення може вплинути на подальше теоретичне осмислення комунікації, конфлікту, порозуміння та інтелектуальної відповідальності?
Запрошені спікери:
Анатолій Єрмоленко – член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор, директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України та завідувач відділу соціальної філософії Інституту. Сфера його наукових інтересів охоплює соціальну та практичну філософію, комунікативну філософію й дискурсивну етику; він є одним із провідних українських дослідників і представників традиції комунікативної практичної філософії.
Євген Бистрицький – доктор філософських наук, провідний науковий співробітник відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, дослідник проблем філософії культури, соціальної та політичної філософії, ідентичності й культурного конфлікту. У 1998–2017 роках був виконавчим директором Міжнародного фонду «Відродження». Президент Українського філософського фонду у 1994–1998 роках та з 2019 року.
Модеруватиме дискусію Влада Давіденко – аспірантка Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, дослідниця Науково-архівного центру «Archivum Sententiarum», редакторка сайту-агрегатора «Archivum Sententiarum», ведуча Подкасту Sententiae та проєкту «Філософська спільнота», комунікаційна менеджерка Спільноти Sententiae.
Матеріали до дискусії:
Число Sententiae – https://sententiae.vntu.edu.ua/.../sententiae/issue/view/72
Стаття А. Єрмоленка «Рецепція філософії дискурсу з перспективи зміни парадигм: український контекст» – https://sententiae.vntu.edu.ua/.../sent.../article/view/1251
Стаття А. Єрмоленка у Frankfurter Allgemeine Zeitung – https://www.faz.net/.../der-ukrainische-philosoph...
Переклад статті А. Єрмоленка – «Спротив замість перемовин» – https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/617
Стаття Є. Бистрицького і Л. Ситніченко – https://dumka.philosophy.ua/index.../fd/article/view/618/580
Join Zoom Meeting
https://us04web.zoom.us/j/71932516308...
Meeting chat link
https://us04web.zoom.us/launch/jc/71932516308
Meeting ID: 719 3251 6308
Passcode: 7LAftF
Центральною подією презентації стане дискусія Анатолія Єрмоленка та Євгена Бистрицького, присвячена осмисленню комунікативної філософії в перспективі російської агресії проти України та досвіду українського опору. Поговоримо про те, які теоретичні й нормативні можливості комунікативної філософії виявив досвід війни, які її обмеження стали особливо помітними після 2022 року та як ці дискусії можуть вплинути на подальший розвиток соціальної філософії.
31 серпня вийшло нове число Sententiae, у якому представлено статті з історії філософії, логіки, досліджень філософської культури й перекладу, а також проблематики української філософської традиції. Окрім того, число містить архівні публікації, рецензії та матеріали з інтелектуальної історії філософської спільноти України. Під час презентації ми зосередимося на одному з окреслених у числі проблемних сюжетів – рецепції комунікативної філософії в Україні – та розглянемо його крізь призму досвіду й теоретичних дискусій, актуалізованих російською агресією проти України.
Відправною точкою для розмови стане стаття Анатолія Єрмоленка «Рецепція філософії дискурсу з перспективи зміни парадигм: український контекст», опублікована в новому числі журналу. У ній комунікативний поворот осмислюється як один із визначальних процесів у розвитку сучасної філософії та водночас розглядається в контексті становлення української філософської культури й особливостей її інтеграції у світовий інтелектуальний простір. Це дає нам привід звернутися до виклику, яким для комунікативної філософії стала російська агресія проти України, та поставити питання про те, якою мірою досвід війни зумовлює необхідність переосмислення теоретичних засад, нормативного потенціалу та концептуальних обмежень цього філософського напряму.
Критичне осмислення меж комунікативної теорії в контексті російсько-української війни розпочалося вже 2022 року. Важливою подією в цьому контексті стала публічна відповідь Анатолія Єрмоленка Юрґену Габермасу, опублікована у Frankfurter Allgemeine Zeitung під назвою «Спротив замість перемовин». У ній автор поставив під сумнів сформульовану Габермасом дилему між поразкою України та небезпекою ескалації війни. У продовження цієї дискусії Євген Бистрицький і Людмила Ситніченко звернулися до проблеми «зіткнення життєвих світів», поставивши питання про межі комунікативної теорії Юрґена Габермаса в ситуації війни.
Дискусії довкола позиції самого Габермаса щодо війни та західної військової підтримки України тривають і засвідчують істотні розбіжності серед представників комунікативної філософії. Тож мета нашої розмови – осмислити досвід рефлексії щодо комунікативної філософії, накопичений упродовж останніх чотирьох років, і з’ясувати, що він дає для розуміння спектра позицій, можливих усередині самої традиції, її теоретичного потенціалу та внутрішніх обмежень.
Під час дискусії обговоримо такі питання:
1. Як пояснити поляризацію позицій серед представників комунікативної філософії щодо російської війни проти України? Що дискусії, які розгорнулися після 2022 року, зокрема довкола позиції Юрґена Габермаса щодо війни та підтримки України, дають змогу побачити у спектрі позицій усередині комунікативної традиції та її внутрішній диференціації?
2. Які базові принципи комунікативної філософії були поставлені під сумнів російською агресією та досвідом українського опору? Чи потребують ці принципи перегляду або уточнення з огляду на досвід війни?
3. Якою мірою станом на 2026 рік комунікативна філософія змогла відповісти на виклики, актуалізовані російською агресією проти України? На якому етапі перебуває відповідна дискусія сьогодні? Чи має комунікативна філософія концептуальні засоби для розпізнавання імітацій діалогу – ситуацій, у яких комунікативні практики використовуються як інструмент досягнення стратегічних цілей?
У підсумковій частині розмови звернемося до ширших питань про теоретичний потенціал і межі комунікативної філософії:
4. Що цінного в комунікативній філософії дав змогу виявити досвід осмислення російської агресії проти України? Якщо реальна людська комунікація ніколи цілком не відповідає умовам ідеального дискурсу, які положення комунікативної філософії зберігають свою евристичну та нормативну значущість за умов війни й радикального конфлікту?
5. Чи виявив досвід останніх років принципові або неусувні обмеження комунікативної філософії? Якщо так, то яких саме її теоретичних передумов і нормативних претензій вони стосуються?
6. Які уроки сучасна соціальна філософія може винести з інтелектуальної траєкторії комунікативної філософії останніх років? Як досвід війни та її філософського осмислення може вплинути на подальше теоретичне осмислення комунікації, конфлікту, порозуміння та інтелектуальної відповідальності?
Запрошені спікери:
Анатолій Єрмоленко – член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор, директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України та завідувач відділу соціальної філософії Інституту. Сфера його наукових інтересів охоплює соціальну та практичну філософію, комунікативну філософію й дискурсивну етику; він є одним із провідних українських дослідників і представників традиції комунікативної практичної філософії.
Євген Бистрицький – доктор філософських наук, провідний науковий співробітник відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, дослідник проблем філософії культури, соціальної та політичної філософії, ідентичності й культурного конфлікту. У 1998–2017 роках був виконавчим директором Міжнародного фонду «Відродження». Президент Українського філософського фонду у 1994–1998 роках та з 2019 року.
Модеруватиме дискусію Влада Давіденко – аспірантка Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, дослідниця Науково-архівного центру «Archivum Sententiarum», редакторка сайту-агрегатора «Archivum Sententiarum», ведуча Подкасту Sententiae та проєкту «Філософська спільнота», комунікаційна менеджерка Спільноти Sententiae.
Матеріали до дискусії:
Число Sententiae – https://sententiae.vntu.edu.ua/.../sententiae/issue/view/72
Стаття А. Єрмоленка «Рецепція філософії дискурсу з перспективи зміни парадигм: український контекст» – https://sententiae.vntu.edu.ua/.../sent.../article/view/1251
Стаття А. Єрмоленка у Frankfurter Allgemeine Zeitung – https://www.faz.net/.../der-ukrainische-philosoph...
Переклад статті А. Єрмоленка – «Спротив замість перемовин» – https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/617
Стаття Є. Бистрицького і Л. Ситніченко – https://dumka.philosophy.ua/index.../fd/article/view/618/580
Join Zoom Meeting
https://us04web.zoom.us/j/71932516308...
Meeting chat link
https://us04web.zoom.us/launch/jc/71932516308
Meeting ID: 719 3251 6308
Passcode: 7LAftF
