17-18 квітня в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України відбулася міжнародна конференція «Філософія Канта і виклики сучасності», присвячена 300-річчю від дня народження Імануеля Канта. Конференцію відкрив директор Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Анатолій Єрмоленко, який у своєму вітальному слові подякував усім учасникам конференції – кантознавцям з Великобританії, США, Німеччини та України, а також її співорганізаторам: очільникам МОН України, НАН України, Кантівського товариства в Україні, МАН України. Зауваживши потужну традицію українського кантознавства, Анатолій Єрмоленко наголосив на актуальності Кантової філософії особливо в контексті боротьби українського народу проти російської агресії, враховуючи спроби «рф» експлуатувати «чинник Канта» в ідеологічній боротьбі. Голова Кантівського товариства в Україні Віталій Терлецький зауважив заходи, які відбуваються у світовій та українській філософії на честь 300-річчя з дня народження І.Канта.
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий привітав учасників і високо оцінив роботу Інституту філософії в складних умовах воєнного стану, відзначивши, що Інститут, попри всі жахіття та труднощі війни, продовжує тримати високий рівень досліджень, співпрацюючи з провідними науковцями світу, творити і примножувати українську філософську науку. Голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України Сергій Пирожков виголосив вітання Президента НАН України Анатолія Загороднього, зауваживши, що ідеї, започатковані І.Кантом, спричинили справжній «коперніканський переворот» в філософії, на століття вперед зумовили поступ філософії та науки, зокрема і в Україні. Академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України Валерій Смолій у своєму вітальному слові відзначив давню традицію українського кантознавства, а також високо оцінив напрацювання Інституту філософії імені Г.С. Сковороди у цій сфері, згадавши дослідження Володимира Шинкарука та інших філософів Інституту. Президент МАН України Станіслав Довгий наголосив на актуальності Кантової філософії та її досліджень в Інституті філософії, а також зауважив плідну співпрацю Інституту філософії та МАН України. Від КНУ імені Тараса Шевченка із привітаннями виступили декан філософського факультету Анатолій Конверський та в.о. завідувача кафедри української філософії та культури Михайло Бойченко, від НаУКМА – завідувач кафедри філософії та релігієзнавства Вадим Менжулін.
Першого дня роботи конференції працювали такі сесії: «Кант про війну і мир»; «Філософія Канта: нові інтерпретації»; «Незвичний Кант», на яких виступили: Константін Поллок (Німеччина) з доповіддю «Від Локка до Канта і далі: «Не без моєї згоди»», Анатолій Єрмоленко – з доповіддю «Практична філософія І.Канта і сучасна етика відповідальності», Маркус Віллашек (Німеччина) – з доповіддю «Примат практики і ціль світового мирного порядку у філософії Канта». На сесії, присвяченій аналізу вчення Канта про війну і шляхи досягнення вічного миру, доповіді виголосили Сергій Йосипенко («Війна і мир у роботі Канта «До вічного миру»»), Андрій Дахній («Кантова концепція вічного миру крізь призму української війни та фактору зіткнення цивілізацій»), Ярослав Пасько («Етика миру та війни: політичні та етичні демаркації»), Володимир Попов («Чи був Кант наївним пацифістом? Філософські міркування на тлі російсько-української війни»), що збурило жваві дискусії учасників конференції.
Наступного дня конференції працювали такі сесії: «Система Канта», «Кант і Україна»; «Спадщина Канта», на яких виступили зарубіжні та українські кантознавці, зокрема Патриція Кітчер (США) проголосила доповідь «Що є необхідним і що є контингентним у Кантовому емпіричному Я?», Єнс Тіммерман (Велика Британія) виступив на тему «Кантів факт чистого розуму», Віталій Терлецький – «Проєкт «метафізики звичаїв» Канта в систематичному та історичному контексті»), Віктор Козловський – «Кантова антропономія: трансцендентальні й антропологічні засади», Володимир Абашнік – «Кант у «Харківській філософській школі» Й.Б. Шада», Наталія Радіонова – «Імануель Кант у культурному і освітньому просторі Слобожанщини ХІХ ст.». Були проголошені також такі доповіді: «Поняття квазітрансцендентального в деридіанській філософії як чинник радикалізації трансценденталізму Кантового зразку» (Анна Ільїна), «Філософія Канта і війна Росії проти України: контекст взаємозв’язку «людина - релігія - суспільство - право»« (Олег Бучма).
Ювілейна конференція в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди стала унікальною подією в історії українського кантознавства і значущою для розвитку філософії в Україні загалом. Попри труднощі воєнного часу та брак фінансування організатори провели науковий захід на високому теоретичному рівні, залучивши відомих кантознавців світу, що створило атмосферу плідних інтелектуальних дискусій серед учасників конференції.
«Рік Канта» триває. Зокрема, 19 квітня в УКРІНФОРМ за участю співробітників Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України і Кантівського товариства в Україні відбувся пресбрифінг «300-річчя І. Канта – як досягти свободи, миру і моральної зрілості». Див. покликання: