21 грудня 2023 року в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України відбулися щорічні «Історико-філософські читання», що їх Відділ історії філософії України незмінно організовує з 2013 року. Темою цьогорічних Читань стала «Історіографія української філософії сьогодні: традиції та перспективи».
Читання відкрив виступ директора Інституту філософії д. філос. н., член-кор. НАН України Анатолія Єрмоленка, який передусім подякував українським захисникам і захисницям і наголосив, що науковці можуть займатися своїми дослідженнями лише завдяки ним. А. Єрмоленко також звернув увагу на важливість досліджень історії української філософії саме сьогодні, а також на необхідність написання і популяризації цієї історії відповідно до сучасних запитів та наукових стандартів.
На першій панелі – «Дослідницькі традиції: Сучасний стан і перспективи» – головував д. філос. н. Олександр Киричок (ІФ НАНУ), а дискутантами були д. філос. н. Олег Хома (ВНТУ) і к. філос. н. Микола Симчич (ІФ НАНУ). Розпочав панель д. філос. н. Сергій Йосипенко (ІФ НАНУ) доповіддю «Історія української філософії як дослідницька дисципліна та як історико-філософський наратив». У ній він проаналізував основні етапи формування історії української філософії у ХХ столітті як окремої дисципліни, зокрема в радянські часи, а також в період Незалежності. Особливу увагу С. Йосипенко звернув на сучасні проблеми дисципліни та «білі плями», які належить заповнювати сучасним і майбутнім дослідникам. Ілля Давіденко (аспірант КНУТШ) виступив із доповіддю «До історіографії досліджень Геґелевої філософії у академічній філософії України ХХ ст.: джерела, розриви і проблема тяглості», де звернувся до досліджень Геґеля, що їх здійснювали автори минулого століття попри непрості радянські умови. І. Давіденко порушив важливе питання, як поєднати (і чи треба?) дослідження 20-х та 60-80-х років в УРСР, а також показав, як радянська ідеологія впливала на філософію. Микола Федяй (аспірант ІФ НАНУ) виступив із доповіддю «Дослідження філософії в Києво-Могилянській академії: радянська традиція та її пережитки». М. Федяй розповів, зокрема, про відмінності досліджень могилянської філософії в Російській імперії та СРСР, а також показав, як радянські викривлення були засвоєні в незалежній Україні та часто залишаються панівними й сьогодні. Оксана Шеремета к. філос. н. (ІФ НАНУ) презентувала тему «До питання про історіографію раннього неотомізму в Україні». Дослідниця розповіла про український неотомізм ХХ століття, основні праці представників цього напряму та проблеми включення цієї теми в історіографію української філософії.
На другій панелі – Cases studies – головував Сергій Йосипенко, а дискутантами були Олександр Киричок і к. філос. н. Ірина Валявко (ІФ НАНУ). Розпочав панель к. філос. н. Віталій Терлецький (ІФ НАНУ) із доповіддю «Контекстуалізація історико-філософської концепції Д. Чижевського в “Нарисах з історії філософії на Україні” (1931)». В. Терлецький зосередився на зв’язках Чижевського з його колегами-дослідниками, оцінці ним різних історико-філософських явищ в його «Нарисах», а також на еволюції цієї оцінки у різних текстах Чижевського. К. філос. н. В’ячеслав Артюх (Глухівський НУ) зробив доповідь «Про текст Клима Ганкевича “Філософія рутенів”», у якій розповів про цю свого роду першу працю, опублікованій 1869 і 1873 року, в якій висвітлювалася історія української філософії. К. філос. н. Володимир Волковський (ІФ НАНУ / ІФ Чеської АН) презентував доповідь «Політично-філософські ідеї професорів УВУ в міжвоєнній Чехословаччині». Засновуючись на матеріалах із празького архіву, доповідач розповів про діяльність Українського вільного університету, публікації та навчальні курси його викладачів. Роман Ленчовський (КМІС) завершив конференцію доповіддю «До історіографії філософію для юнацтва, 1965-1967. “Відкриття себе-в-світі”: про Філософське відділення Київського наукового товариства старшокласників (феномен, персоналії, “таємний” рукописний часопис)», поділившись спогадами своєї юності про філософську активність школярів 60-х років.
Цьогорічні «Читання» тривали цілий день. Завдяки активним учасникам і дискутантам вдалося обговорити чимало проблемний і навіть гострих тем, поділитися своїми напрацюваннями та сформувати нові ідеї, які окреслили напрями подальших досліджень.
Микола Федяй, аспірант ІФ НАН України
Читання відкрив виступ директора Інституту філософії д. філос. н., член-кор. НАН України Анатолія Єрмоленка, який передусім подякував українським захисникам і захисницям і наголосив, що науковці можуть займатися своїми дослідженнями лише завдяки ним. А. Єрмоленко також звернув увагу на важливість досліджень історії української філософії саме сьогодні, а також на необхідність написання і популяризації цієї історії відповідно до сучасних запитів та наукових стандартів.
На першій панелі – «Дослідницькі традиції: Сучасний стан і перспективи» – головував д. філос. н. Олександр Киричок (ІФ НАНУ), а дискутантами були д. філос. н. Олег Хома (ВНТУ) і к. філос. н. Микола Симчич (ІФ НАНУ). Розпочав панель д. філос. н. Сергій Йосипенко (ІФ НАНУ) доповіддю «Історія української філософії як дослідницька дисципліна та як історико-філософський наратив». У ній він проаналізував основні етапи формування історії української філософії у ХХ столітті як окремої дисципліни, зокрема в радянські часи, а також в період Незалежності. Особливу увагу С. Йосипенко звернув на сучасні проблеми дисципліни та «білі плями», які належить заповнювати сучасним і майбутнім дослідникам. Ілля Давіденко (аспірант КНУТШ) виступив із доповіддю «До історіографії досліджень Геґелевої філософії у академічній філософії України ХХ ст.: джерела, розриви і проблема тяглості», де звернувся до досліджень Геґеля, що їх здійснювали автори минулого століття попри непрості радянські умови. І. Давіденко порушив важливе питання, як поєднати (і чи треба?) дослідження 20-х та 60-80-х років в УРСР, а також показав, як радянська ідеологія впливала на філософію. Микола Федяй (аспірант ІФ НАНУ) виступив із доповіддю «Дослідження філософії в Києво-Могилянській академії: радянська традиція та її пережитки». М. Федяй розповів, зокрема, про відмінності досліджень могилянської філософії в Російській імперії та СРСР, а також показав, як радянські викривлення були засвоєні в незалежній Україні та часто залишаються панівними й сьогодні. Оксана Шеремета к. філос. н. (ІФ НАНУ) презентувала тему «До питання про історіографію раннього неотомізму в Україні». Дослідниця розповіла про український неотомізм ХХ століття, основні праці представників цього напряму та проблеми включення цієї теми в історіографію української філософії.
На другій панелі – Cases studies – головував Сергій Йосипенко, а дискутантами були Олександр Киричок і к. філос. н. Ірина Валявко (ІФ НАНУ). Розпочав панель к. філос. н. Віталій Терлецький (ІФ НАНУ) із доповіддю «Контекстуалізація історико-філософської концепції Д. Чижевського в “Нарисах з історії філософії на Україні” (1931)». В. Терлецький зосередився на зв’язках Чижевського з його колегами-дослідниками, оцінці ним різних історико-філософських явищ в його «Нарисах», а також на еволюції цієї оцінки у різних текстах Чижевського. К. філос. н. В’ячеслав Артюх (Глухівський НУ) зробив доповідь «Про текст Клима Ганкевича “Філософія рутенів”», у якій розповів про цю свого роду першу працю, опублікованій 1869 і 1873 року, в якій висвітлювалася історія української філософії. К. філос. н. Володимир Волковський (ІФ НАНУ / ІФ Чеської АН) презентував доповідь «Політично-філософські ідеї професорів УВУ в міжвоєнній Чехословаччині». Засновуючись на матеріалах із празького архіву, доповідач розповів про діяльність Українського вільного університету, публікації та навчальні курси його викладачів. Роман Ленчовський (КМІС) завершив конференцію доповіддю «До історіографії філософію для юнацтва, 1965-1967. “Відкриття себе-в-світі”: про Філософське відділення Київського наукового товариства старшокласників (феномен, персоналії, “таємний” рукописний часопис)», поділившись спогадами своєї юності про філософську активність школярів 60-х років.
Цьогорічні «Читання» тривали цілий день. Завдяки активним учасникам і дискутантам вдалося обговорити чимало проблемний і навіть гострих тем, поділитися своїми напрацюваннями та сформувати нові ідеї, які окреслили напрями подальших досліджень.
Микола Федяй, аспірант ІФ НАН України