Кафедра філософії Одеського національного університету та відділ історії зарубіжної філософії Інституту філософії ім. Г. Сковороди Національної академії наук України організовують спільне засідання наукового семінару.
13 червня, п'ятниця, о 11:00 (за київським часом)
Доповідач: Christoph Lumer (Університет Сієни, Італія)
Christoph Lumer — професор моральної філософії в Університеті Сієни. Він отримав докторський ступінь в Університеті Мюнстера (Німеччина), був науковим співробітником, а потім доцентом філософії в Університеті Оснабрюка (Німеччина); з 2002 року — професор Університету Сієни. Його основні напрямки досліджень: нормативна етика та метаетика, екологічна етика, теорія дії, теорія практичної раціональності та теорія аргументації. Він опублікував книги «Praktische Argumentationstheorie» («Практична теорія аргументації») (1990), «Rationaler Altruismus» («Раціональний альтруїзм») (2000) та «The Greenhouse» (2002), а також численні есеї.
Додаткова інформація: www.lumer.info
https://docenti.unisi.it/en/lumer
Назва семінару:
Instrument Welfarism - An Instrumentalist Praxeology for Welfare Ethics
Опис семінару:
Лекція присвячена етичному питанню: що ми повинні робити з моральної точки зору? У ній представлена теорія на цю тему, яка називається інструментальним велфаризмом. Ця теорія належить до спектру етики добробуту (такої як утилітаризм, утилітарний егалітаризм або пріорітаризм), але виходить за межі підходів, розроблених досі в цій галузі, у таких аспектах:
1. На етичне питання про те, що ми повинні робити, зазвичай відповідають теорією моральних обов'язків. Однак, окрім часто дуже суперечливих пропозицій щодо змісту цих обов'язків, онтологічна природа цих обов'язків є дуже нечіткою. Чи є вони, наприклад, імперативами – і якщо так, то чиїми і з якою повноважністю? Інструментальний велфаризм пропонує наступне: Моральні обов'язки складаються з морально добрих соціальних норм. Соціальні норми – це способи поведінки, які широко дотримуються в певній групі і за відомим недотриманням яких зазвичай карають офіційно (спеціально уповноважені особи та інституції) або неофіційно (будь-яка особа). Морально добрі соціальні норми (включаючи моральні обов'язки) є інструментами морального вдосконалення світу.
2. Однак вони не є єдиними інструментами морального вдосконалення світу. Такими інструментами також можуть бути чесноти, правила, моральне виховання, інституції, організації, держави, конфедерації держав і, звичайно, індивідуальні дії, а саме тоді, коли вони в першу чергу або значною мірою спрямовані на моральне вдосконалення світу. Завданням комплексної інструментальної праксеології в етиці, яка виходить за межі теорії моральних обов'язків, є дослідження та розробка таких можливих інструментів і рекомендацій щодо їх застосування, а також пропозиція їх практичного впровадження. – Ось такі тези. Деталі та обґрунтування будуть надані під час лекції.
Семінар проводиться офлайн та онлайн. Мова семінару англійська (без перекладу). За посиланням на лекцію на платформі ЗУМ звертатися до Світлани Балінченко.