18 квітня 2025 року в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди НАН України відбувся Круглий стіл «Мапа та територія прагматичного повороту», організований Інститутом філософії спільно з кафедрою філософії Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Захід зібрав провідних філософів, дослідників і молодих учених із різних академічних інституцій України, щоб обговорити актуальні питання сучасної прагматичної філософії, її історичний розвиток, сучасні інтерпретації та практичне значення в умовах глобальних викликів.
Круглий стіл розпочався з вітального слова директора Інституту філософії імені Г. С. Сковороди, члена-кореспондента НАН України Анатолія Миколайовича Єрмоленка, який наголосив на важливості філософського осмислення прагматизму в контексті сучасних соціокультурних трансформацій. Проведення подібних заходів, зазначив Анатолій Миколайович, є свідченням нашої нескореності, свободи та боротьби за незалежність нашого народу. Директор Інституту філософії наголосив на тому, що однією з визначальних тенденцій у сучасній філософії є поворот від філософії свідомості до філософії комунікації. Анатолій Миколайович окреслив розвиток прагматики в Україні, Європі та світі, зокрема: українських дослідників комунікативної-прагматичної філософії Л.Ситніченко, В.Купліна, А.Єрмоленка та ін..; дослідників франкфуртської трансцедентальної прагматики К.О.Апеля, Ю.Габермаса, О.Кульмана; берлінської прагматики: Д.Бьолера, Г.Кронке, П.Бруне; норвезької школи дослідження прагматизму, японської, аргентинської тощо.
Вступне слово виголосив завідувач відділу історії зарубіжної філософії Інституту філософії Віталій Васильович Лях, який зазначив, що вперше поняття прагматичного повороту з’явилося в роботі Р.Рорті «Філософія і дзеркало природи» (1979), який підважив класичну філософію, включно з сучасною йому аналітичною, що розділяли три міфи: репрезенаціоністський погляд на істину, міф про данність та міф про істину як достовірність. Визначаючи зміст прагматичного повороту, В.В.Лях окреслив ключові напрями дискусії, еволюцію прагматизму від класичних концепцій до сучасних інтерпретацій, а також його застосування в етиці, економіці, когнітивних науках і повсякденному житті. Далі доповідач вказав на ренесанс прагматичних ідей в філософії англомовного світу, зокрема в знаковій праці Р.Бернштейна «Прагматичний поворот» (2010), де робиться наголос на двох аспектах прагматичного повороту, а саме: акцент на комунікативних практиках і акцент на практиці, як такій. Вцілому, коли говориться про прагматичний поворот, мова йде про ефективність і результативність філософських досліджень в практичній діяльності. Наприклад, Н.Решер в своїй роботі «Прагматизм в філософському дослідженні» (2016) виділив 8 варіантів застосування прагматичного підходу: ефективні дослідження фактичних тверджень в Ч.Пірса, вірувань в В. Джеймса, державної політики і практики в Дж.Дьюї, логіки і мови в К.І.Льюїса, наукового розуміння і гуманістичної чутливості в Г.Патнема, практичних переконань в Р.Рорті, людської діяльності в самого Н.Ришера.
Учасники представляли різні академічні інституції, зокрема: Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Український УДУ ім. Михайла Драгоманова, КНУ ім. Т.Г.Шевченка, Дрогобицький ДПУ імені Івана Франка, Черкаський ДТУ, Вінницький НТУ тощо. Детальніше про учасників та тематику доповідей див. в прикріпленій програмі заходу).
Міжнародний вимір заходу підкреслила участь відомого сучасного американського філософа, дослідника аналітичної філософії, німецької класичної філософії та прагматизму професора Піттсбурзького університету Роберта Брендома, чия доповідь задала тон дискусії. Проф. Брендом завершив свою промову словами підтримки України і побажав учасникам круглого столу плідного обговорення питань прагматичної філософії.
Посилання на програму
Круглий стіл розпочався з вітального слова директора Інституту філософії імені Г. С. Сковороди, члена-кореспондента НАН України Анатолія Миколайовича Єрмоленка, який наголосив на важливості філософського осмислення прагматизму в контексті сучасних соціокультурних трансформацій. Проведення подібних заходів, зазначив Анатолій Миколайович, є свідченням нашої нескореності, свободи та боротьби за незалежність нашого народу. Директор Інституту філософії наголосив на тому, що однією з визначальних тенденцій у сучасній філософії є поворот від філософії свідомості до філософії комунікації. Анатолій Миколайович окреслив розвиток прагматики в Україні, Європі та світі, зокрема: українських дослідників комунікативної-прагматичної філософії Л.Ситніченко, В.Купліна, А.Єрмоленка та ін..; дослідників франкфуртської трансцедентальної прагматики К.О.Апеля, Ю.Габермаса, О.Кульмана; берлінської прагматики: Д.Бьолера, Г.Кронке, П.Бруне; норвезької школи дослідження прагматизму, японської, аргентинської тощо.
Вступне слово виголосив завідувач відділу історії зарубіжної філософії Інституту філософії Віталій Васильович Лях, який зазначив, що вперше поняття прагматичного повороту з’явилося в роботі Р.Рорті «Філософія і дзеркало природи» (1979), який підважив класичну філософію, включно з сучасною йому аналітичною, що розділяли три міфи: репрезенаціоністський погляд на істину, міф про данність та міф про істину як достовірність. Визначаючи зміст прагматичного повороту, В.В.Лях окреслив ключові напрями дискусії, еволюцію прагматизму від класичних концепцій до сучасних інтерпретацій, а також його застосування в етиці, економіці, когнітивних науках і повсякденному житті. Далі доповідач вказав на ренесанс прагматичних ідей в філософії англомовного світу, зокрема в знаковій праці Р.Бернштейна «Прагматичний поворот» (2010), де робиться наголос на двох аспектах прагматичного повороту, а саме: акцент на комунікативних практиках і акцент на практиці, як такій. Вцілому, коли говориться про прагматичний поворот, мова йде про ефективність і результативність філософських досліджень в практичній діяльності. Наприклад, Н.Решер в своїй роботі «Прагматизм в філософському дослідженні» (2016) виділив 8 варіантів застосування прагматичного підходу: ефективні дослідження фактичних тверджень в Ч.Пірса, вірувань в В. Джеймса, державної політики і практики в Дж.Дьюї, логіки і мови в К.І.Льюїса, наукового розуміння і гуманістичної чутливості в Г.Патнема, практичних переконань в Р.Рорті, людської діяльності в самого Н.Ришера.
Учасники представляли різні академічні інституції, зокрема: Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Український УДУ ім. Михайла Драгоманова, КНУ ім. Т.Г.Шевченка, Дрогобицький ДПУ імені Івана Франка, Черкаський ДТУ, Вінницький НТУ тощо. Детальніше про учасників та тематику доповідей див. в прикріпленій програмі заходу).
Міжнародний вимір заходу підкреслила участь відомого сучасного американського філософа, дослідника аналітичної філософії, німецької класичної філософії та прагматизму професора Піттсбурзького університету Роберта Брендома, чия доповідь задала тон дискусії. Проф. Брендом завершив свою промову словами підтримки України і побажав учасникам круглого столу плідного обговорення питань прагматичної філософії.
Посилання на програму