18 вересня 2026 року відбувся черговий семінар Post Scriptum, присвячений російсько-українській війні і сучасним викликам універсальній етиці.
З доповіддю «War and Current Challenges to Universal Ethics» виступив Євген Бистрицький доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник відділу філософії культури, етики та естетики Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України.
Як зазначав доповідач, основна мета його презентації — прояснити ключові проблеми універсальної етики, які вступають у протиріччя при зустрічі з досвідом екзистенціальної війни. Під універсальною етикою автор має на увазі моральне вчення Канта та сучасні етичні концепції, які спираються на принципи кантіанської етики. Екзистенціальна війна визначається як новітній вид війни, спрямований на complete знищення національно-культурної ідентичності спільноти. Розуміння ідентичності індивіда як буттєвої належності колективному світу національної культури окреслює межі Kantian ethics, побудованої на основі погляду на freedom and autonomy як кінцеві засади індивідуальної дії в суспільстві. Відповідно, вказується на слабкості моделювання способів вирішення the existential conflicts на основі кантіанської комунікативної теорії етики.
В якості етичної альтернативи розглядаються концепції колективної (публічної – Арендт та соціальної -- Аксель Гонет) свободи, близькі до етичного вчення Арістотеля. В якості наступного логічного кроку в розумінні колективної свободи обґрунтовується ідея національної свободи, основу якої складає Гегелево поняття звичаєвості (Sittlichkeit, ethical life). Спираючись на розробку концепції звичаєвості у Тейлора та Гонета, реконструюється загальна структуру поняття національної свободи, ґрунтується на єдності та балансі між її двох вимірів — етнічного та громадянського. Реальність радикального націоналізму, так само як політичний режим сучасної Росії – «рашизм» виникає тоді, коли державна політика втрачає демократичний характер, а архаїчні звичаєві норми набувають статусу правових норм.
Натомість, орієнтація України на ЄС засвідчує, що наше звичаєве етичне життя залишається запорукою демократичного розвитку навіть за таких умов. Попри вказані виклики, значення універсальної етики залишається у якості регулятивного принципу дії. Завдання полягає в тому, щоб теоретично інтегрувати екзистенційні та комунітаристські ідеї в універсальні етичні рамки задля кращого розуміння реалій війни, ідентичності та свободи в сучасному світі.
В обговоренні доповіді взяли участь як вітчизняні дослідники (О.Мішалова, І.Голубович, С.Балінченко, Т.Гардашук), так і зарубіжні колеги (Крістоф Лумер).
Детальніше дискусію та доповідь можна подивитися на каналі семінару: