21 серпня 2026 року відбувся черговий семінар Post Scriptum присвячений культурній ідентичності, різноманітності та інклюзії. З доповіддю виступила Асоційований професор (доцент) освіти дорослих Східно-Каролінського університету (США) Крісті Родз (Christy M. Rhodes). В своєму виступі авторка говорила про те, яким чином культурна ідентичність впливає на наше розуміння себе та інших. Зокрема вона наголошувала, що культурна ідентичність діє як «павутина значень» (Webs of Significance) через наші цінності, мову та переконання, повністю визначаючи те, як ми сприймаємо світ та інтерпретуємо взаємодію з оточуючими. Більшість глибоких аспектів цієї ідентичності залишаються прихованими та неусвідомленими доти, доки ми не зіштовхнемося з носіями іншої культури, а наше самосприйняття є динамічним і формується на основі того, як, на нашу думку, нас оцінюють представники «своєї» чи «чужої» групи.
Крісті Родз зазначила, що люди несвідомо й постійно оцінюють власну «відстань» від ухвалених у суспільстві норм, що й зумовлює їхнє відчуття прийняття або відторгнення. Спираючись на критичну теорію, вона підкреслювала, що інституційні норми та владні структури надають перевагу певним панівним групам, тоді як від меншин нерідко вимагають явного декларування своєї інакшості, що перекладає весь тягар і ризик маргіналізації безпосередньо на їхні плечі.
На думку спікерки, інклюзія та різноманітність виходять далеко за межі простих методичних порад для педагогів, оскільки жодну групу людей не можна розглядати як щось однорідне. Завдяки концепції інтерсекційності (Intersectionality) ці категорії стають основними інструментами соціальної теорії та філософії освіти для аналізу того, як перетинаються різні виміри ідентичності (гендер, етнічність), як перерозподіляється влада та як критично переосмислити усталені стереотипи й упередження.
В доповіді прийняли участь як співробітники Інституту так і дослідники інших інституцій. Зокрема, Ольга Гомілко підняла питання співвідношення культурної ідентичності з персональною та про межу між власним вибором людини й соціальними нормами. Олена Мішалова – питання про співвідношення між історичною та культурною ідентичністю. Світлана Балінченко долучилась до дискусії з питанням щодо запропонованої в доповіді схеми: чи доцільно враховувати фізичні критерії (наприклад, обмежені можливості) в культурній ідентичності., Інна Голубович поставила питання щодо можливості швидко підготувати фахівців для роботи з ветеранами з травматичним досвідом.
Спікерка презентувала практичний фреймворк для викладачів вищої освіти та курсів для дорослих, покликаний створити комфортне та інклюзивне середовище. Він складається з чотирьох взаємопов'язаних елементів:
- Створення інклюзії (Establishing Inclusion): забезпечення того, щоб кожен слухач почувався залученим, почутим і поміченим.
- Формування позитивного ставлення (Developing Positive Attitude): надання дорослим права вибору та спрямування навчального матеріалу до їх реального життя.
- Поглиблення значень (Enhancing Meaning): залучення слухачів через складні, цікаві завдання.
- Стимулювання компетентності (Engendering Competence): переосмислення стандартних форм оцінювання (наприклад, відмова від традиційних есе на користь прямої оцінки знань).
Відеозапис доповіді та дискусії можна подивитись на сторінці семінару в YouTube(https://www.youtube.com/@PostScriptum2022/videos).
Крісті Родз зазначила, що люди несвідомо й постійно оцінюють власну «відстань» від ухвалених у суспільстві норм, що й зумовлює їхнє відчуття прийняття або відторгнення. Спираючись на критичну теорію, вона підкреслювала, що інституційні норми та владні структури надають перевагу певним панівним групам, тоді як від меншин нерідко вимагають явного декларування своєї інакшості, що перекладає весь тягар і ризик маргіналізації безпосередньо на їхні плечі.
На думку спікерки, інклюзія та різноманітність виходять далеко за межі простих методичних порад для педагогів, оскільки жодну групу людей не можна розглядати як щось однорідне. Завдяки концепції інтерсекційності (Intersectionality) ці категорії стають основними інструментами соціальної теорії та філософії освіти для аналізу того, як перетинаються різні виміри ідентичності (гендер, етнічність), як перерозподіляється влада та як критично переосмислити усталені стереотипи й упередження.
В доповіді прийняли участь як співробітники Інституту так і дослідники інших інституцій. Зокрема, Ольга Гомілко підняла питання співвідношення культурної ідентичності з персональною та про межу між власним вибором людини й соціальними нормами. Олена Мішалова – питання про співвідношення між історичною та культурною ідентичністю. Світлана Балінченко долучилась до дискусії з питанням щодо запропонованої в доповіді схеми: чи доцільно враховувати фізичні критерії (наприклад, обмежені можливості) в культурній ідентичності., Інна Голубович поставила питання щодо можливості швидко підготувати фахівців для роботи з ветеранами з травматичним досвідом.
Спікерка презентувала практичний фреймворк для викладачів вищої освіти та курсів для дорослих, покликаний створити комфортне та інклюзивне середовище. Він складається з чотирьох взаємопов'язаних елементів:
- Створення інклюзії (Establishing Inclusion): забезпечення того, щоб кожен слухач почувався залученим, почутим і поміченим.
- Формування позитивного ставлення (Developing Positive Attitude): надання дорослим права вибору та спрямування навчального матеріалу до їх реального життя.
- Поглиблення значень (Enhancing Meaning): залучення слухачів через складні, цікаві завдання.
- Стимулювання компетентності (Engendering Competence): переосмислення стандартних форм оцінювання (наприклад, відмова від традиційних есе на користь прямої оцінки знань).
Відеозапис доповіді та дискусії можна подивитись на сторінці семінару в YouTube(https://www.youtube.com/@PostScriptum2022/videos).