Семінар дослідників східних філософій

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України

відділ історії зарубіжної філософії

сектор історії східної філософії

25 березня 2025, 16:00

Семінар дослідників східних філософій

Засідання CXLVІІI

приєднатися до конференції Google Meet можна за покликанням:

https://meet.google.com/tqf-sbxw-gqe

Тема доповіді:

«Концепт мудрості-пання у трактаті Буддгаґгоси “Вісуддгімаґґа”»

Доповідач:

Микита Барковський,

Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАНУ

ЗАПРОШУЄМО УСІХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ!

Див.: www.tdsf.kiev.ua/

http://community.livejournal.com/ukr_asia_philos

http://www.facebook.com/OrientalPhilosophiesSeminarKyivUkraine

ТЕЗИ

Доповідь присвячена дослідженню концепту мудрості (палі: paññā) в буддизмі тхеравади з детальним аналізом Вісуддгімаґґи (Visuddhimagga/Шлях очищення) – авторитетного трактату Буддгаґгоси, у ній розглядаються його погляди в контексті фундаментальних текстів палійського канону Тіпітаки (палі: Tipiṭaka). Дослідження висвітлює мудрість як одне з центральних питань для реалізації основних буддійських учень, таких як Чотири шляхетні істини (палі: сattāri аriyasaccāni) та “три ознаки буття” (палі: tilakkhaṇa): непостійність, страждання та відсутність “я” (палі: anicca, dukkha, anattā).

У доповіді контекстуалізуються інтерпретаційні межі Буддгаґгоси у його трактаті, досліджується, як він систематично інтегрує мудрість у потрійний шлях: моральність (sīla), зосередженість (samādhi) і мудрість (paññā), з акцентом на поступовий розвиток від теоретичного знання до практичного звільнення за допомогою медитативної техніки віпассана (samatha-vipassanā). Особлива увага буддійського філософа приділяється класифікації мудрості на три взаємозалежні форми – мудрість, що походить від навчання (sutamayā paññā); мудрість, що походить від споглядання (cintāmayā paññā) та мудрість, що походить від медитативного прозріння (bhāvanāmayā paññā).

Як висновок, підкреслюється особливий внесок “Вісуддгімаґґи” Буддгаґгоси в буддійське розуміння мудрості. Трактат унікальним чином синтезує етичну поведінку, зосередженість і мудрість в послідовний і систематичний шлях ментального очищення, спрямований на досягнення ніббани (палі: nibbāna). Також Буддгаґгоса представляє оригінальну і ретельно структуровану інтерпретацію мудрості, особливість якої полягає у тому, що це одна з найперших спроб переходу від абстрактних теоретичних понять до їх практичного усвідомлення та у безпосередній орієнтації на досвід. Іншими словами це можна було б описати як “практичний переворот”. Ця особлива концептуалізація у перспективі дозволяє проводити паралелі та відмінності між буддійськими та, наприклад, західними філософськими конструкціями, зокрема, аристотелівським фронезисом (φρόνησις), демонструючи таким чином актуальність та застосовність поглядів Буддгаґоси на ширші міждисциплінарні дискусії.