Огляд Круглого столу «Війна і довкілля: еколого-етичні та антропологічні виміри»
28 березня 2025 року Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України спільно з науково-теоретичним часописом «Філософська думка» провела Круглий стіл на тему «Війна і довкілля: еколого-етичні та антропологічні виміри».
Круглий стіл розпочався вступним словом модераторів – Анатолія ЄРМОЛЕНКА, члена-кореспондента НАН України, директора Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, доктора філософських наук, професора, а також Тетяни ГАРДАШУК, завідувачки відділу логіки та методології Інституту філософії, доктора філософських наук.
Тематика Круглого столу охопила широкий спектр проблем, пов’язаних із впливом війни на екологію в цілому. У центрі уваги – не лише прямі екологічні збитки (знищення природних ресурсів, забруднення), а й етичні дилеми, філософські рефлексії та антропологічні трансформації, спричинені війною. Учасники заходу розглянули, як війна, зокрема російська агресія проти України, впливає на довкілля, моральні засади суспільства та саму природу людського буття.
28 березня 2025 року Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України спільно з науково-теоретичним часописом «Філософська думка» провела Круглий стіл на тему «Війна і довкілля: еколого-етичні та антропологічні виміри».
Круглий стіл розпочався вступним словом модераторів – Анатолія ЄРМОЛЕНКА, члена-кореспондента НАН України, директора Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, доктора філософських наук, професора, а також Тетяни ГАРДАШУК, завідувачки відділу логіки та методології Інституту філософії, доктора філософських наук.
Тематика Круглого столу охопила широкий спектр проблем, пов’язаних із впливом війни на екологію в цілому. У центрі уваги – не лише прямі екологічні збитки (знищення природних ресурсів, забруднення), а й етичні дилеми, філософські рефлексії та антропологічні трансформації, спричинені війною. Учасники заходу розглянули, як війна, зокрема російська агресія проти України, впливає на довкілля, моральні засади суспільства та саму природу людського буття.
Перша частина заходу була присвячена аналізу екологічних наслідків війни та їхньої оцінки. Олена Ремезова з Інституту геологічних наук НАН України висвітлила питання збитків довкілля через втрату мінеральних ресурсів. Руслан Гаврилюк зосередився на проблемах використання підземних вод в умовах війни. Оксана Гуцаленко з КНУ імені Тараса Шевченка звернула увагу на зв’язок військових дій з викопним паливом та екологічною кризою. Андрій Гольцов з НУБіП торкнувся складнощів дослідження стану довкілля на окупованих територіях. Філософськи погляд представили співробітники Інституту філософії – Оксана Кисельова та Лариса Карачевцева, які проаналізували морально-екологічний вимір війни та переосмислення екоциду як етико-екзистенційної катастрофи.
Друга частина розширила дискусію до антропологічних і етичних аспектів. Катерина Карпенко з Харківського національного медичного університету розглянула перетин війни, довкілля та гендерних питань. Ольга Гомілко з Інституту філософії запропонувала етику турботи як методологічний підхід у воєнний час. Наталія Бірюк з Інституту проблем сучасного мистецтва дослідила «бурхливість непомітного життя» як феномен воєнного існування. Юлія Вацик, аспірантка Інституту філософії, розкрила тему природи як архіву війни у ландшафті пам’яті. Співробітниця Інституту філософії Світлана Балінченко переосмислила біополітику Мішеля Фуко в контексті опору та виживання. Наталія Бойченко з Національного університету охорони здоров’я імені П.Л. Шупика підняла моральні дилеми військових медиків, а Богдан Адаменко, аспірант Інституту філософії, проаналізував технологічні аспекти війни.
Круглий стіл став спробою комплексного осмислення війни як явища, що впливає не лише на політичну чи соціальну сферу, а й на екологічний і людський вимір. Поєднання природничих і гуманітарних підходів дозволило глибше зрозуміти, як війна трансформує довкілля, цінності та саму сутність особистості. Учасники не лише констатували проблеми, а й шукали методологічні та практичні рішення: від оцінювання екологічних збитків до переосмислення етичних засад у воєнний час.
Особливу увагу було приділено сучасному українському контексту – війни, розв’язаній росією проти України. Це надає заходу не лише теоретичну, а й практичну актуальність, адже були підняті питання, що стосуються реальних сучасних викликів: від забруднення ґрунтів і вод до морально-етичних проблем медиків на фронті. Цей діалог між філософією і екологією може стати поштовхом до нових підходів у вирішенні глобальних і локальних криз, спричинених війною.
Друга частина розширила дискусію до антропологічних і етичних аспектів. Катерина Карпенко з Харківського національного медичного університету розглянула перетин війни, довкілля та гендерних питань. Ольга Гомілко з Інституту філософії запропонувала етику турботи як методологічний підхід у воєнний час. Наталія Бірюк з Інституту проблем сучасного мистецтва дослідила «бурхливість непомітного життя» як феномен воєнного існування. Юлія Вацик, аспірантка Інституту філософії, розкрила тему природи як архіву війни у ландшафті пам’яті. Співробітниця Інституту філософії Світлана Балінченко переосмислила біополітику Мішеля Фуко в контексті опору та виживання. Наталія Бойченко з Національного університету охорони здоров’я імені П.Л. Шупика підняла моральні дилеми військових медиків, а Богдан Адаменко, аспірант Інституту філософії, проаналізував технологічні аспекти війни.
Круглий стіл став спробою комплексного осмислення війни як явища, що впливає не лише на політичну чи соціальну сферу, а й на екологічний і людський вимір. Поєднання природничих і гуманітарних підходів дозволило глибше зрозуміти, як війна трансформує довкілля, цінності та саму сутність особистості. Учасники не лише констатували проблеми, а й шукали методологічні та практичні рішення: від оцінювання екологічних збитків до переосмислення етичних засад у воєнний час.
Особливу увагу було приділено сучасному українському контексту – війни, розв’язаній росією проти України. Це надає заходу не лише теоретичну, а й практичну актуальність, адже були підняті питання, що стосуються реальних сучасних викликів: від забруднення ґрунтів і вод до морально-етичних проблем медиків на фронті. Цей діалог між філософією і екологією може стати поштовхом до нових підходів у вирішенні глобальних і локальних криз, спричинених війною.