НА ГОЛОВНУ  |  НОВИНИ  |  ПРО ІНСТИТУТ  |  НДР  |  ПУБЛІКАЦІЇ  |  КОНФЕРЕНЦІЇ  |  КОНТАКТИ  |  КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
Відділ філософської антропології

Виконуючий обов’язки завідувача відділу – кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник

Андрос Євгеній Іванович
к.325, т. 278-31-70
.


Історія відділу

Співробітники відділу

      Відділ філософської антропології досліджує  антропокультурний вимір буття людини у світі, котрий охоплює цілу низку визначальних властивостей, ознак та рис: суспільне самопочування людини, її психологічний стан, відчуття комфортності (чи дискомфорту), її прагнення та спрямування, вихід на передній план, у залежності від визначальної соціокультурної парадигми доби, творчих, життєствердних рис людського єства чи, навпаки, рис руйнівних, деструктивних. Антропокультурне також характеризує міру урівноваженості  духовного та вітального, якісну специфіку міжлюдських стосунків, їх солідарний чи виключно конкурентний характер, їх унормованість у межах комунікативної спільноти (за умови прийняття нею взаємоузгоджених вимог) чи їх ірраціоналізацію; культивування індивідуалізму та егоїзму чи взаєморозуміння і взаємопідтримки. Принциповою ознакою антропокультурного нині є також екологічна складова, збалансованість чи розлад у стосунках із довкіллям. Підсумковою ознакою антропокультурного виміру буття виступає прагнення людини (чи відсутність такого прагнення) до обстоювання своїх, визначальних на даний час інтересів та проблем, ствердження своєї людської гідності.
Предметом дослідження співробітників відділу є фундаментальні виміри (проблеми, принципи, теоретичні концепти, категорії та поняття) філософсько-антропологічного пізнання та знання: буття людини у світі та життєсвіт, біологічна неусталеність людини та бівалентність людського єства, цінності та вартості буття, гуманізм у його класичному та посткласичному прочитанні, антропогенез та есенційні й екзистенційні виміри буття, співвідношення буття та сущого, буття та небуття,  буття та світу людини, взаємозв’язок світовідчуття, світорозуміння, та світовідношення, проблема сенсу буття та смислоутворення, співвідношення відносного та абсолютного, божественного й людського,  людського та пост- людського, минущого й вічного, життя та смерті, цілої низки темпоральних вимірів буття. Вагомим теоретичним концептом є взаємозв’язок позитивного та негативного у людському єстві та світові людини.
Це також проблема гранднаративів, їх абсолютизація в епоху Модерну та деструкція й деконструкція у посткласичному теоретизуванні. Це також проблема культури розуму та співвідношення класичної і некласичної раціональності, співвідношення свідомого, несвідомого й підсвідомого, раціональності у всьому розмаїтті її голосів.
Йдеться також про фундаментальне поняття трансцендування, про нерозривне поєднання антропокультурного та соціокультурного, про проблему «Я та Інший», про суб’єктивність та інтерсуб’єктивність, проблему ресентименту, урівноваження вітальності та духовності, взаємозв’язок свободи, вибору й відповідальності, креативності й моральності. Надзвичайно вагоме місце у людському світі займають феномени сублімації та десублімації, агресивності та толерантності, питання меж морального релятивізму,  реалізація логіки «бути» на противагу логіки «мати», гендерні виміри буття, феномени любові, щастя та, відповідно, болю, мук  і страждання.
Величезну роль у людській життєдіяльності відіграє ціннісна сфера, сфера вартостей та смислів, а також комунікативна сфера, суспільний дискурс, які мають вирішальне значення у становленні повновагого громадянського суспільства. Відтак йдеться про взаємозв’язок та плекання демократії, громадянського суспільства, плюралізм думки та свободу слова, становлення повновагої ідентичності як вирішальних передумов повноцінної особистої самореалізації, забезпечення фундаментальних прав людини.
Філософсько-антропологічний аналіз є також неповним без аналізу антропокультурних та соціокультурних вимірів наукового пізнання, мови як «домівки буття», етноантропології, взаємозв’язку антропокультурних, соціокультурних, феноменологічних та онтологічних підходів. Цей аналіз буде також неповним без розгляду проблем європейського вибору України як вирішального чинника її інтеграції у світове співтовариство, без розгляду взаємовідношення глобалізаційних процесів та зміцнення власної ідентичності, особистої та національної, без усвідомлення необхідності, інституціонального закріплення здобутків демократії та громадянського суспільства в Україні. Ну і, нарешті, йдеться про доконечну необхідність, щоб убезпечити себе від загрози підриву самих підвалин буття,  установлення урівноважених, коеволюційних зв’язків із довкіллям. Йдеться також, що не менш важливо, про обстоювання людиною своїх визначальних інтересів та потреб, ствердження своєї людської гідності.

Упродовж останнього десятиліття співробітники відділу досліджували наступні планові теми:
– «Людина в есенційних та екзистенційних вимірах» (2000-2002рр.) (керівник  д.ф.н., проф..Табачковський В.Г.)
– «Основні етапи, риси і тенденції розвитку європейської філософської антропології» (2000-2002рр.)  (керівник д.ф.н., проф..Булатов М.О.)
          – «Людина в цивілізації ХХI століття: проблема свободи” (2002-004рр.)
(керівник д.ф.н., проф..Табачковський В.Г.)
– “Проблема людини та її відображення у позитивній і негативній антропології” (2005-2007рр.)  (керівник в.о.завідувача відділу, к.ф.н., провідний н.с.   Андрос Є.І.)
– «Антропокультурні чинники європейського вибору України» (2008-2010рр.) (керівник в.о.завідувача відділу, к.ф.н., провідний н.с.   Андрос Є.І.)

  • «Буття людини у світі та виміри філософсько-антропологічного

знання» (2012-2014) (керівник в.о.завідувача відділу, к.ф.н., провідний н.с. Андрос Є.І.).

Співробітники відділу філософської антропології беруть участь у всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, здійснюють наукове керівництво та консультування кандидатських та докторських дисертацій зі спеціальності 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури, є членом спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій зі спеціальності 09.00.04 (В.П.Загороднюк та Н.В.Хамітов), викладають у ВНЗ Києва  (НУКМА, Київський національний педагогічний університет імені М.Драгоманова, Вищій школі філософії при Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, Академії муніципального управління м.Києва, Інституті релігійних наук Святого Томи), активно співпрацюють із науковими часописами (Філософська думка, Практична філософія, Філософські обрії, Мультиверсум) та видавництвами (Наукова думка, ПАРАПАН, НІКАцентр, Либідь, Стилос тощо), зарубіжними науковими установами (Інститутом Паскаля (Париж), кафедрою етики Софійського університету імені К.Охридського, відділом теорії пізнання Інституту філософії РАН).

Результати роботи відділу – основні публікації – за останні роки:
Колективної монографії:
– Грані людського буття: позитивні та негативні виміри антропокультурного – К.: Наукова думка, 2010.
– Людина у цивілізації ХХI сторіччя: проблема свободи – К.: Наукова думка, 2007.
– Людина в есенційних та екзистенцій них вимірах – К.: Наука думка, 2005.

  • Колізії антропологічного розмислу – К.: ПАРАПАН, 2002 р.
  • Філософія. Світ людини (Курс лекцій) – К.:Либідь, 2003 р.
  • Філософська антропологія: екзистенціальні проблеми – К.:

Педагогічна думка, 2000.

 Збірки наукових праць:
Відділ філософської антропології проводить щорічні філософсько-антропологічні читання, результати яких знайшли своє відображення у наступних збірках наукових праць:
 – Філософські діалоги’2010. Філософсько-антрпопологічні читання: Творча спадщина В.І.Шинкарука та сьогодення (до 80 ліття від дня народження). Частина 1. Вип.4 – Київ: Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, 2010.
– Філософсько-антрпопологічні студії’2008. Філософська антропологія та сучасність (пам’яті В.Г.Табачковського) – Київ: Стилос’2008.

  • Філософсько-антропологічні студії’2003. Мінливі обрії свободи (До

70-річчя Ігоря Бичка) – К.: Стилос. 2005.
– Філософсько-антропологічні студії’2005. Філософія Ф.Ніцше і сучасність (До 160-річчя від дня народження) – К.: Стилос. 2005.

  • Філософсько-антропологічні студії’2003. Пізній радянський

марксизм та сьогодення (До 70-річчя Вадима Іванова) – К. Стилос. 2003.
– Філософсько-антропологічні студії’2003. Філософія освіти – К. Стилос. 2003.
– Філософія. Антропологія. Екологія’2001.  Ноосферна альтернатива та нові пізнавальні стратегії (До 70-річчя С.БКримського) – К.:Стилос. 2001.

  • Філософсько-антропологічні студії’2001. Спецвипуск. Філософія

Джона Локка і сучасність (До 80-річчя Г.А.Заїченко) – К. Стилос. 2001.

  • Філософсько-антрпологічні студії’2001. Теорія і методологія

гендерного аналізу (Спецвипуск) – К: Стилос, 2001.
– Філософія. Антропологія. Екологія. (Природа. Технологія. Культура). Альманах. Випуск перший. (Пам’яті М.Ф.Тарасенка) – К. Стилос. 2000.
– Європейський вектор та основні цінності української гуманістики. – Істина. Правда. Життя (До 70-річчя Мирослава Поповича) – К. Стилос. 2000.

  • Антропологічні ідеали Київської школи та реалії постмодерну (До 70-річчя Олександра Яценка) – К. Стилос. 2000.

Індивідуальні монографії  за минуле десятиріччя:
Андрос Є.І. Інтелект у структурі людського буття – К. Стилос. 2010.
Хамітов Н.В. Самотність жіноча й чоловіча. Досвід вживання у проблему – К.: Аттика, 2010.

  • Хамітов Н. В.  Етика та естетика: словник ключових термінів –

Київ, КНП, 2009. (У співавторстві з С.Криловою та С.Міневою) – Софія, 2009 (Болгарською мовою).

  • Хамітов Н. В.  Етика та естетика (Словник ключових термінів) – (У

співавторстві з С.Криловою та С.Міневою) – Київ.: КНП, 2009.
Булатов М.О. Філософський словник – К.:Стилос, 2008.

  • Хамітов Н. В.  Філософія статі – Софія: ИК кванти, 2008.

(Болгарською мовою).

  • Лютий Т.В. Розумність нерозумного – К.:  ПАРАПАН, 2007.
  • Хамітов Н.В. Філософський словник. Людина  і світ – К.: КНТ, 2006

(у співавторстві з С.Криловою).
   – Хамітов Н. В.  Історії філософії. Проблема людини та її меж –  КНТ,
2006 (у співавторстві із М.Гармаш та С.Криловою).
Табачковський В.Г Полісутнісне homo: філософсько-мистецька
думка в пошуках «неевклідової рефлексії» –  К.: ПАРАПАН, 2005.

  • Шинкарук В.І. Вибрані твори у трьох темах  (Під ред.. В.Г.Табачковського та В.В.Ляха):
  • Т.1.  – К.: Український Центр духовної культури, 2003.
  • Т.2.  – К.: Там само, 2003.
  • Т.3. Ч.1-ша –  К.: Там само, 2004.
  • Т.3. Ч. 2-га – К.: Там само, 2005.
  • Хамітов Н. В. Звільнення від самотності – К.: Ніка-Центр, 2005.
  • Хамітов Н. В. Афоризми сили – К.: Ніка-Центр, 2005.
  • Булатов М.О. Німецька класична філософія. Ч. 1. Кант. Фіхте.

 Шеллінг – К.: Стилос, 2003.

  • Булатов М.О. Німецька класична філософія. Ч.2 Гегель. Фойєрбах –

К.: Стилос, 2005.
– Табачковський В.Г. У пошуках невтраченого часу. (Нариси про
творчу спадщину українських філософів – шістдесятників) – К.: ПАРАПАН, 2002.

  • Хамітов Н.В. Філософія людини: від метафізики до

метаантропології. – К.:Ніка-Центр, 2002.
         – Лютий Т.В. Нігілізм: анатомія. Ніщо – К.: ПАРАПАН, 2002.

  • Хамітов Н.В. Філософія і психологія статі – К.: Ніка-Центр, 2001.

   – Хамітов Н.В. Самотність у людському бутті: досвід метаантропології – К.:Гранослов, 2000.

     © 2003 Інститут Філософії НАН України. Всі права застережено.
розробка: Beleven Web Studio